Название: Захід сонця вручну
Автор: Петро Ящук
Издательство: ИП Стрельбицкий
Жанр: Рассказы
isbn:
isbn:
Тут Марія Сафронівна ввімкнула стереопрогравач з платівкою опери Бородіна «Князь Ігор», яку вже посмертно героїчно закінчували друзі Бородіна по «Могучій кучці», композитори Корсаков і Глазунов. Героїчний епос своєю напругою торкнувся кожного присутнього могутніми, перевертаючими душу, звуками музики і співом хору та аріями. Від нудотно-солодкого Мендельсона, який спочатку захоплював руского, в Бородіна не залишилося і сліду. В центрі опери – постать влади: влада-розкіш, влада-тиранія, влада-патріотизм.
«О, дайте, дайте мне свободу —
Я свой позор сумею искупить».
Спів «князя Ігоря» зазвучав, як напливний епіграф до незахищеної кандидатської дисертації Корінько Марії Сафронівни: «Отримання інсуліну з топінамбуру». Та воля земних творців – під владою біснуватих верхів. Марія Сафронівна тримається на високій ноті своєї честі. Немає скиглення, є досконалість у викладі теми відкритого уроку хімії в училищі. Тепер у десятихвилинному викладі постає Олександр Бородін як композитор «Могучої кучки» під керівництвом чудового композитора Мілія Балакірева та з ідеологічним забезпеченням патріотичного Стасова, хоч і в спотиканні на заквасці біснуватого Бєлінського. На ворожих і біснуватих Віссаріонів і Віссаріоновичів українській долі «щастить»: то обпльовують, то вимордовують ту не їхню долю.
Дружба з музичним генієм Лістом, три нерядові симфонії, «Парафрази», чарівна оранжировка народних російських пісень… і фініш-фінал, як вистріл з-за рогу. Незрозумілим залишився для Бородіна, хіміка, музиканта і лікаря, як і для всієї «Могучої кучки», її хлібодарів, її друзів незвичайний розрив Мілія Балакірева зі світом на користь реального, діючого християнства.
Здавалося, чого ще потрібно для Балакірева: керівник славетної Петербурзької Безплатної музичної школи, голова і двигун «Могучої кучки», симфонії в активі і безліч непересічних оранжировок народного хорового співу. Але Мілій Балакірев вибирає краще, – вибирає вічність проти часу. Цього не зрозуміли ні патрітичні стасови, ні біснуваті віссаріони, ні компорзитори-друзі. Не зрозумів цього і талановитий Олександр Бородін. Не зрозумів розриву Мілія Балакірева зі світом і ніхто з аудиторії відкритого уроку талановитої Марії Сафронівни.
Звучить в класі друга «Богатирська» симфонія Бородіна. Урок закінчують бурхливі, довготривалі овації-оплески колег і дирекції цієї симпатичної, душевної викладачки хімії.
Завіса впала. Епілогом відкритого уроку СКАЧАТЬ