Війни художників. Станіслав Стеценко

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ взагалі, геносе Шелленберг, прошу вас, не намагайтесь аналізувати те, що вам не під силу.

      – У жодному разі, – Шелленберг опустив погляд. – Вибачте, шефе. Але бідний, бідний геносе Сталін.

      – Товариш Сталін, – поправив його Гейдріх. «Товариш» в його вустах прозвучало, як «товаріс». – Можливо, бідний товариш Сталін. А можливо – бідні всі ми. У будь-якому разі, Вальтере, будемо вважати ваші домисли лише домислами. Підготуйте фальшиву стенограму виступу фюрера в Крамніцу. Щоб там було щось схоже на його промову, але з іншими акцентами. Ніякого походу на Схід! Росіяни повинні повірити, буцімто до того їм злили дезу. І нехай Латиш надтерміново згодує цю «справжню» стенограму російському резиденту Кобулову… Товаришу Кобулову, якщо вам так більше подобається.

      – Слухаюсь, геносе групенфюрер! – кивнув Шелленберг.

      – І ще одне. Фюрер запитав мене, а я запитую вас: чи впевнені ви, що Кобулов досі не запідозрив, що він наша маріонетка?

      Шелленберг на хвилину замислився, потім підвів погляд на Гейдріха.

      – Цілком. Російський резидент у розвідці – абсолютний дилетант. Ми уважно вивчили його досьє. У нього немає оперативного досвіду. Здається, російський фюрер Володимир Ленін говорив, що партійна кухарка може керувати державою.

      – Він нічого не говорив про партійність кухарки, – заперечив Гейдріх.

      – Хіба? – здивовано підняв брови Шелленберг.

      – Вальтере, ви сьогодні наче якийсь… невпевнений. Зайшли ледь не навшпиньках. Сіли на край крісла. Верзете нісенітниці про партійних кухарок…

      – Просто у вашому кабінеті, нашпигованому електронікою, відчуваю себе ніяково, геносе групенфюрер, – пожартував Шелленберг.

      – А чим вам шкодить моя електроніка? Подумаєш – пара мікрофонів. Чи у вас є якісь секрети від керівництва?

      – В управлінні злі язики подейкують, що у вас у столі вмонтовано кулемета. Хвилююся, що ви натиснете не на ту кнопку, і замість мікрофона…

      – Боїтеся, що прошию вас кулями, – розреготався Гейдріх. – Не хвилюйтеся, Вальтере. Недоброзичливці брешуть. Назвіть імена цих «язиків», і ми їх вирвемо разом з головами. А поки що вам нічого не загрожує. Принаймні сьогодні. Я вас більше не затримую.

      Поки Шелленберг ішов до виходу, посмішка щезла з уст Гейдріха і його холодний погляд свердлив спину підлеглого. Недарма Мюллер не любить цього молодого вискочня. Чи не поквапився він, Райнгард Гейдріх, давши йому посаду, яка більш пасує людині, значно старшій за віком?

      Розділ 13

Телеграма

      Москва, 22 березня 1940. Відправлена о 20 год. 40 хв.

      Отримана 23 березня 1940 о 05 год. 15 хв.

      Посол Шуленбург – Ріббентропу

      Дуже терміново!

      Абсолютно секретно!

      За інформацією наших джерел, СРСР вживає термінових заходів з мобілізації економіки. Готується указ «Про перехід на восьмигодинний робочий день, на семиденний робочий тиждень СКАЧАТЬ