Війни художників. Станіслав Стеценко

Чтение книги онлайн.

      – Що це за вино? – зацікавлено запитав Клейст, смакуючи терпку рідину.

      – «Кіндзмараулі», – відповів Гущенко, – улюблене вино товариша Сталіна. Тепер його і «Советское шампанское» подають майже на всіх прийомах.

      – «Кінздма… кіндзма…», що означає ця назва? – Шютте облишив спроби вимовити слово.

      – Кіндзмараулі – так називається сорт винограду, з якого зроблене це вино.

      – Здається, це не російське слово? – запитав Клейст.

      – Ні – грузинське. Сталін за національністю грузин, – пояснив Гущенко.

      Тим часом до них підійшла дружина Гущенка – Марія – теж із бокалом вина. Марія була високою гарною брюнеткою у досить відвертій сукні. Вона посміхнулася і привіталася з Клейстом і Шютте, з якими була знайома. Обидва поцілували їй руку, вона з посмішкою на вустах вислухала протокольні компліменти.

      – Фрау Гущенко, як ви оцінюєте виступ геносе Герасимова? – звернувся до неї доктор Шютте.

      – Мені здається, він виступив дуже добре, – відповіла Марія Гущенко німецькою. Вона теж прожила кілька років у Німеччині. Там і познайомилася з чоловіком. Нахилилася Гущенкові до вуха, прошепотіла:

      – У мене перекрутилася шлейка на бюстгальтері й жахливо тисне. Вона розітре мені плече до крові.

      Гущенко ледь помітно скривився. Шепнув у відповідь:

      – Та клята модистка все ж напартачила. Це точно не Париж! Піди у вбиральню, хоча ні, зараз я покладу тобі руку на плече і спробую поправити…

      Але Гущенко не встиг нічого зробити. До них разом з Берією підійшов голова Спілки московських художників Герасимов. За Берією йшли його заступник Меркулов і помічник Саркісов.

      – Це і є геносе Клейст – керівник німецької делегації й представник імперського міністра Ріббентропа, а це – товариш Гущенко, головний організатор цього зібрання, – запопадливо зазираючи в обличчя Берії, сказав Герасимов.

      – Здрастуйте, геносе Клейст, здрастуйте, товаришу Гущенко! – поблискуючи пенсне, Берія обом потиснув руки. Гущенко відзначив, що рука у Берії маленька, холодна і слабка. Відчуття було, наче торкнувся до дохлої риби.

      – Я слідкую за вашою творчістю, – сказав Берія Гущенкові з дуже помітним грузинським акцентом, зміряв зацікавленим поглядом з голови до ніг його дружину і пішов далі. Свита поквапилася слідом. Марія помітила цей безцеремонний погляд. Знітилася й опустила очі.

      – Герасимов, хто ця жінка, що стояла поряд із Гущенком? – запитав Берія через плече Герасимова, який запопадливо дріботів слідом, представляючи всесильному наркому учасників зібрання.

      – Це його дружина, товаришу Берія, – пояснив той.

      Очі Берії загорілися:

      – Добре, ми затверджуємо його керівником делегації. Делегації, яка поїде в Німеччину. СКАЧАТЬ