Привид. Ю Несбьо
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Привид - Ю Несбьо страница 26

Название: Привид

Автор: Ю Несбьо

Издательство:

Жанр: Современные детективы

Серия: Інспектор Харрі Холе

isbn: 978-966-03-6354-0

isbn:

СКАЧАТЬ Лівою рукою схопить за волосся і смикне голову назад. Потім притисне вістря ножа з лівого боку шиї, простромить шкіру і проведе ножем дугу через усю горлянку, у формі півмісяця. Ось так.

      Серце його жертви викине із рани цілий водоспад крові; та після того, як воно вдарить три рази, потік крові ослабне, а мозок того чоловіка вже буде мертвий.

      А тепер склади ніж, опусти його до кишені і йди геть, швидко, але не надто швидко. Нікому не дивися в очі. Просто йди зі спокійною душею.

      Сергій ступив крок назад. Випрямився, вдихнув. Уявив собі цю сцену. Видихнув. Повернув лезо проти світла так, що воно дивовижно блиснуло, наче дорогоцінна перлина.

      6

      Беата й Харрі вийшли з вулиці Гаусманнс-гате, звернули ліворуч, обігнули ріг будинку і пройшли повз місце, де спалили будинок. Серед купи уламків там і досі валялися друзки закіптюженого скла та обсмалені пожежею цеглини. А поза спаленим будинком виднівся зарослий схил, який тягнувся до річки. Харрі помітив, що з тильного боку будинок Олега не мав дверей і що, за відсутності іншого виходу, з будинку можна було втекти через пожежні сходи, котрі починалися на горішньому поверсі.

      – А хто мешкає в сусідній квартирі? – спитав він Беату.

      – Ніхто, – відповіла вона. – Там порожні офісні приміщення. Колись там була редакція «Анархіста» – невеличкої газети, яка…

      – Знаю, знаю. То було непогане видання для спортивних болільників. Ті, що вели там розділ культури, працюють тепер на великі газети. Двері до колишнього офісу були відімкнені?

      – Вибиті. І, напевне, пробули в такому стані досить довго.

      Харрі поглянув на Беату, і та з винуватим виразом обличчя кивком голови підтвердила те, про що йому й питати не треба було: хтось міг проникнути до квартири Олега і вибратися з неї непоміченим. Знову Харрі шукає соломинки, за які можна вхопитися.

      Вони зійшли до стежини, яка тягнулася берегом Акерсельви. Харрі помітив, що в цьому місці річка була достатньо вузькою, щоби хлопець з гарною кидальною навичкою і сильною рукою міг запросто перекинути пістолет на протилежний берег.

      – Якщо ви й досі не знайшли пістолета… – почав був Харрі.

      – Обвинувачу не потрібен пістолет, Харрі.

      Він кивнув. Обвинувач має у своєму розпорядженні рештки пострілу. Свідків, котрі бачили, як Олег вихвалявся пістолетом. Його ДНК на трупові.

      Попереду них, прихилившись до залізної зеленої лави, стояли двоє білих хлопців у сірих спортивних куртках з капюшонами. Забачивши Харрі з Беатою, вони про щось швидко переговорили, схилившись один до одного, і неквапливо пішли геть стежиною.

      – Схоже, що товкачі й досі нюхом відчувають у тобі полісмена, Харрі.

      – Еге ж. А я гадав, що гашиш тут продають лише марокканці.

      – Конкуренція посилилася. З’явилися косовські албанці, сомалійці та східноєвропейці. СКАЧАТЬ