Привид. Ю Несбьо
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Привид - Ю Несбьо страница 25

Название: Привид

Автор: Ю Несбьо

Издательство:

Жанр: Современные детективы

Серия: Інспектор Харрі Холе

isbn: 978-966-03-6354-0

isbn:

СКАЧАТЬ заначки.

      – Може, він якраз і знайшов заначку Олега, – припустив Харрі. – Він на допиті що-небудь сказав?

      – І досі мовчить як риба. Каже тільки, що все це для нього як велика чорна діра. Навіть не пам’ятає, що був у тій квартирі.

      – Може, і не був. У момент убивства.

      – Та ми ж знайшли його ДНК, Харрі! Волосся, сліди поту.

      – Але ж він тут жив і спав.

      – Ми знайшли все те на тілі убитого, Харрі.

      Харрі замовк і відвернувся.

      Беата підняла було руку, може, щоби втішно покласти йому на плече, але передумала й опустила її.

      – Ти мав з ним розмову?

      Харрі похитав головою.

      – Нагримав на мене і сказав, що бачити мене не бажає.

      – Йому соромно.

      – Можливо.

      – Йому дійсно соромно. Ти був його ідолом. Він відчуває страшенне приниження від того, що його бачать у такому стані.

      – Приниження? Я ж йому сльози витирав, дмухав на його подряпини, щоби менш боліли. Проганяв геть домовиків і не вимикав світло на ніч.

      – Того хлопчика більше не існує, Харрі. Теперішній Олег не хоче, щоби ти йому допомагав; він хоче бути таким, як ти. Хоче рівнятися на тебе.

      Харрі з досадою гупнув ногою по дощатій підлозі.

      – Я того не вартий, Беато. І він це знає.

      – Харрі…

      – Може, сходимо до річки?

      Сергій стояв перед дзеркалом, опустивши руки і тримаючи їх майже впритул до тулуба. Клацнув запобіжником і натиснув на кнопку. Лезо вискочило і віддзеркалило світло. То був красивий ніж, сибірська «викидачка», або «залізяка», як називали її урки – кримінальний суспільний прошарок у Сибіру. Це була найкраща у світі холодна зброя. Довге тонке руків’я з довгим і тонким лезом. Згідно з традицією, цей ніж вручав старший кримінальник родини, якщо ти зробив щось для того, аби його заслужити. Але традиції потроху відмирали, їхній вплив слабнув, і в наші дні такого ножа можна було купити, поцупити або в когось відібрати. Одначе саме цей ніж подарував йому його дядько. За словами Андрія, перед тим як подарувати ножа Сергію, отаман тримав «викидачку» під матрацом. Йому пригадалася легенда про те, що коли покласти «залізяку» під матрац хворого, то вона поглине його біль та страждання, а потім передасть їх тому, хто наступним потрапить під її удар. Це була одна з найулюбленіших легенд серед урок, як і та, в котрій ішлося, що коли хтось заволодіє твоїм ножем, то невдовзі з ним трапиться нещасний випадок і він помре. Стародавній романтизм та забобони, які швидко відмирали. Однак Сергій отримав подарунок з величезною, навіть перебільшеною шанобливістю. А як же інакше? Адже він завдячує своєму дядькові усім. Це він витягнув його з халепи, в яку він примудрився потрапити, це він підготував йому папери до Норвегії; це його дядько знайшов йому роботу прибиральника в аеропорту «Гардермоен». Так, це була добре оплачувана робота, і знайти її було неважко, але, вочевидь, вона належала до тих професій, до яких норвежці були неохочі; вони воліли краще сидіти на соціальній СКАЧАТЬ