У вогні плавильника.Золото. Ганна Гороженко

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ запрошення до розмови із Урсулою Маєрін, яка станеться у Замості під час відвідин німкенею молодого воєводи подільського Томаша Замойського. На чолі князя виступили зморшки – здивуванню Корецького не було меж. Але чого ж хоче від нього ця владна жінка? Примиритись? Струсити осад після невдалого її сватання? Корецький раптом усміхнувся, згадавши, як дав відкоша могутній Урсулі під Смоленськом – «Хто зна, але поїхати варто».

      Частина II

      Як і срібло, якщо в нього увести живе срібло, очищується, отримуючи природу тонкої води, що поміж тим доволі легко робиться за допомоги олова. Природа же його липка і водяниста, також може бути удосконалена в золото, якщо його з золотою ожариною розпилювати упродовж 226 днів, поступово пропускаючи повз всі ступені вогню.

Еш Мецареф, гл. 4

      Розділ VI

      Літо. Його пахощі увірвались у світлицю. Таке смачне, настояне на травах, присипане яблуневим цвітом, з тягучим, як мед, запахом ширилось літо довколишнім світом. Анна вдихнула аромат, що линув із замкового саду, і кинула засмучений погляд на чорний шовковий корсаж сукні. Іспанська мода з її темними барвами і масивними ланцюгами контрастувала із довколишнім радісним світом. Чорний тхнув пихатою самовпевненістю, людською зневагою до живого – випадав, виокремлювався з різнобарвної картини Всесвіту, в природі якого немає насправді ані такого глибокого чорного, ані навіть найчистішого білого. Княгиня відчула, що в цей момент готова була начхати на осуд посполитий, вдягти щось яскраве, як саме літо, скинути з себе весь смуток панського обов’язку, стати хоч на мить знову тією жінкою, яка відчула свободу і любов. Пригадався Євстафій. Як рідко вона тепер про нього згадує – в її сни він вже не приходить. «Чому, чому ти мені тепер не снишся?» – сльози навернулись, і княгиня струсила головою, аби викинути з неї увесь сум. Приречено потягнулась до модних шат, які чорніли на спинці крісла. В ту саму мить до опочивальні залетіли служниці, і хазяйка одразу перетворилась на сувору і різку господиню краю Корецьких.

      «Треба довести цю справу до кінця… Цей Понхас і книга…» – жінка занурилась у справи, розмірковуючи, як їй довідатись, що знає той єврей, який зустрівся їй на Подолі. Поки служниці вдягали на пані вовняні панчохи, обв’язували їх червоними шовковими стрічками, масивні темні черевики, корсет, численні підспіднички, спідницю з темного шовку, яка шелестіла з кожним рухом княгині, чорний корсаж, прикрашений бантами та перлами, і нарешті високі мереживні манжети та великий відкладний комір із брюсельським плетивом. Від заушниць, які закривали шию, Корецька відмовилась, підставивши білу шкіру сонцю та людським поглядам. Служниці стривожено позирнули одна на одну, але слухняно прибрали тканину, якою добропорядні пані прикривались, бо так веліли суворі правила, що їх встановили на цих землях не менш суворі чоловіки. Корецька знала, що як виїде в такому вигляді за мур власного замку, місцевий люд її вчинок обговорюватиме не день і не два, це ж справжній скандал – княгиня-удовиця порушила догмати моди, які останнім часом стали більш жорсткими, СКАЧАТЬ