У вогні плавильника.Золото. Ганна Гороженко

Чтение книги онлайн.

      – То ви знаєте латину?

      – Звісно, я отримала непогану освіту. – Черниця потягнулась у кишеню за чотками, аби спрямувати свої думки у молитву, а ще аби зайняти себе чимось іншим, ніж сверлити очима гостя.

      – Знаєте, я теж хочу зректись мирського світу, аби віддати себе церкві. – Серджіо опустив очі додолу і втулився на край чорної ряси співрозмовниці.

      – А може, не варто? – вихопилось із вуст молодої ігумені.

      Італієць здивовано кліпнув очима, густі вії його затремтіли, і Серафима відчула, що від того серце її йокнуло і посипалось вишневим цвітом на вітру. І впали цнотливі пелюстки на грішну землю. Жінці здалось, що так само просто зараз полетить додолу, вона заплющила очі і схопилась за край стола, аби втриматись. На її онімілу руку поклав свою теплу долоню італієць, і Софія від того отямилась… мов налякане лисеня, вона шмигнула у коридор – наче наполохана тварина у свою нірку.

      Розділ XIII

      Іосаф Биховський насуплено гортав сторінки фінансових книг. Поруч на лаві чорніла худорлява постать митрополита. Той водив довгим вказівним пальцем по рядках звіту з витрат монастиря і невдоволено хитав головою. Біля дверей з ноги на ногу переступав скарбій Видубицької обителі. Він схилив голову, тремтів і подумки молився, аби старці не виявили незбіги в його книгах, а вони, звісно, були, бо який же скарбій не кладе чужі статки собі в кишеню!.. Служник навіть пообіцяв Богові зробити щедру пожертву – якщо перевірка минеться без скандалу.