Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану. Олексій Кононенко
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану - Олексій Кононенко страница 47

Название: Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану

Автор: Олексій Кононенко

Издательство:

Жанр: Мифы. Легенды. Эпос

Серия:

isbn: 978-966-03-6085-3

isbn:

СКАЧАТЬ знати, що ти тут? Якщо він, граючи, скинув стару, то мабуть пасеться десь у горах. Піднімися на гору, поклич свого Ґир-ата, пісню йому заспівай – він почує твій голос, дивись та й прискаче.

      – Що ж, мабуть заспіваю, – вирішив Ґероґли і почав лізти на гору.

      А пастухи за його спиною перешіптуються:

      – Спритно ми ошукали його! Не можемо до мейхани твоєї прийти, привітати тебе, так хоч тут, в горах, спів твій почуємо, з нас і цього буде досить…

      А Ґероґли вибрався на гору і заспівав, викликаючи Ґир-ата:

      Мати твоя з авутів, батько твій рід веде

      Від білих, могутніх птахів. Будь-який джигіт

      Забуде багатство і розум заради тебе,

      Вирощений мною в Чандибілі, Ґир-ат, прийди!

      Високий твій круп, суха твоя голова,

      З четвертого року на п'ятий – життя твоє,

      У день жорстокого бою – товариш мій,

      Вирощений мною в Чандибілі, Ґир-ат, прийди!

      Весна цвіла, коли йшов Ґир-ат.

      Очі твої в сльозах, копита в пилюці,

      Підла донька Пірси забрала тебе,

      Вирощений мною в Чандибілі, Ґир-ат, прийди!

      Щастя було би сісти на тебе верхи,

      Зла стара баба викрала тебе,

      Друг твій, Ґероґли, страждає без тебе,

      Вирощений мною в Чандибілі, Ґир-ат, прийди!

      Та де там – не прискакав Ґир-ат!

      – Щоб ти пропав, через тебе я цілісінький день втратив, – сказав Ґероґли, спустився з гори і пішов своєю дорогою. Йшов він, ішов та й дійшов до річки Араз. Глянув – стрімка течія.

      – О боже, покровителю мій, як тут бути? На Ґир-аті річку перескочити нічого не варто. А зараз, видно, треба шукати брід.

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

      Примечания

      1

      Безоаровий камінь, або камінь безуй – речовина органогенного походження. Його знаходять у нутрощах безоарових козлів, які живуть на гірських територіях Середньоазіатського регіону. У горах ростуть чіпкі колючі рослини, на яких залишається шерсть тварин. Безоарові козли ковтають ту шерсть разом із рослинами, у нутрощах на клубках волосся накопичується гідрофосфат кальцію (мінеральні солі) і утворюється сіро-синій камінь. У середні віки безоаровий камінь був досить дорогим, він поглинав сполуки миш'яку і вважався сильним протиотруйним засобом. У середньовічній Європі безуй добували для високих світських і релігійних сановників, для лікарів, алхіміків, учених.

      У руських хроніках описані випадки, коли за допомогою безоарового каменя врятувалися від смерті патріарх Никон (1652 р.)та обраниця руського царя СКАЧАТЬ