Мюнхен. Роберт Харрис
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Мюнхен - Роберт Харрис страница 18
Название: Мюнхен
Автор: Роберт Харрис
Издательство: OMIKO
Жанр: Исторические детективы
Серия: Бест
isbn: 978-966-03-9617-3
isbn:
– Добраніч, сер, – відсалютував поліцейський.
– Добраніч.
Хартманн пройшов трохи широкою вулицею повз тихі темні вікна Міністерства закордонних справ, а потім невимушено – будь-який спостерігач визнав би його поведінку цілком природною – завернув до головного входу. Нічний швейцар упізнав його. Пауль піднявся по вистелених килимовою доріжкою сходах з камінними сфінксами, завагався, потім повернув ліворуч у порожній коридор. Його кроки відлунювали від камінної підлоги, зелених тинькованих стін, склепінчастої стелі. Двері з обох боків коридору були зачинені. У середній частині коридору розміщувався туалет. Він увійшов та ввімкнув світло. Відбиття в дзеркалі над рукомийником налякало його: похила, злодійкувата, підозріла для будь-кого особа. Він для таких справ не придатний. Хартманн зайшов до кабінки, замкнув двері й сів на край унітазу.
Шановний містере Чемберлене! Під час нашої бесіди я ще раз сказав серу Горесу Вілсону про моє остаточне рішення…
Усього було десь сім абзаців, деякі великі. Загальний тон був войовничим: чехи зволікають, їхні заперечення проти негайної окупації німцями Судетів мають надуманий характер і взагалі Прага намагається «розпалити загальну війну». Останнє речення, яким так пишався Вайцзеккер, не давало особливої надії на мир:
Лишаю на Ваш розсуд, чи у світлі вказаних фактів Ви вважатимете за доцільне докладати зусиль, за які я Вам ще раз щиро дякую, аби спонукати уряд в Празі ухвалити розумне рішення в останню хвилину.
У кінці друкованого на машинці листа – недбалий підпис Адольф Гітлер.
До кабінету Вайцзеккера Хартманн дістався тієї миті, коли фрау Вінтер усе замикала, збираючись додому. На ній був модний капелюшок з широкими крисами. Вона здивовано витріщилася на Пауля:
– Гер Хартманн? Статс-секретар досі в канцелярії.
– Знаю. Мені незручно просити вас… я б не просив, якби це не було так важливо.
– Про що?
– Не могли б ви швиденько зробити копію цього документа?
Він показав їй листа з підписом. Очі в неї розширилися. Вона зиркнула ліворуч і праворуч по коридору, повернулася, відімкнула двері й увімкнула світло.
Вона впоралася за п’ятнадцять хвилин. Хартманн стояв на варті в коридорі. Вона не промовила ні слова, поки не закінчила.
– Схоже, він має твердий намір почати війну, – сказала ніби між іншим, не відвертаючись від друкарської машинки.
– Так. А англійці своєю чергою хочуть уникнути її. На жаль.
– Ось. – Вона витягла з машинки останню сторінку. – Ідіть.
Коридор ще був порожній. Пауль хутко пройшов увесь шлях назад і щойно дійшов до останнього прольоту сходів до вестибюля, як помітив фігуру в чорному мундирі СС, що поспішала до нього по мармуровій підлозі. Голова штурмбаннфюрера Зауера, СКАЧАТЬ