Листи до Феліції (1913). Франц Кафка
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Листи до Феліції (1913) - Франц Кафка страница 16

СКАЧАТЬ яке вона перетворилася, бореться немов наосліп; того, що у неї перед очима, вона не бачить, там, де перед нею стіна, вона в глибині душі все ще сподівається побачити натягнутий канат, під яким вона коли-небудь спровориться і проповзе. Принаймні, так усе це виглядає в шлюбі моїх батьків, хоча тут діють зовсім інші причини, ніж в китайському вірші.

      До речі, аж ніяк не кожен китайський вірш[36] у моїй колекції такий прихильний до вченого, як цей, і тільки в подібних, швидше у до нього приязних віршах він зветься «вченим», в інших же його називають «домосидою». І тоді йому протиставляється «безстрашний мандрівник», герой воїн, загартований в боях з небезпечними верховинцями. Такого героя чекає вдома дружина, нехай і в тривозі, зате з його появою щаслива, вони дивляться одне одному в очі саме як вірні, яким знову випало щастя любити один одного, тут немає місця косим поглядам, які подруга, невільниця доброти і причепливості свого серця, кидає на вченого, а крім того, героя чекають ще діти, що висипають звідусіль і юрбою оточують батька-поворотця, в той час як житло «домосиди» порожнє, дітей там немає.

      Кохана, який жахливий вірш, ніколи б не подумав. Може, з тією ж легкістю, з якою він ось так розкривається, можна через нього і переступити, в житті людському багато рівнів, око бачить тільки одну можливість, а в серці вони зібрані всі. Ти що думаєш, кохана?

      Франц

      [Штамп Товариства страхування від нещасних випадків]

22.01.1913

      Знову два листи, кохана, Тобі не страшно? Або Ти забула, що після періодів по два листи в день ми обоє, їй-бо, мертві від утоми. Якщо, звичайно, не допустити, що ми вже зараз не вмремо, і треба радіти, що ніхто нас не бачить, такі ми хороші! Куди, до речі, подівся Твій вчорашній обід, я марно шукав його між рядків. Якщо Ти його пропустила, це буде просто жахливо! Список ваших нових рекламних пропозицій, звичайно ж, прийшли! Обов’язково! На все, що Ти його особисто скомпонувала, я б із жадібністю накинувся. Невже цей список не подобається? Значить, доведеться нам з Тобою гарненько його відгамселити. Ось постривай, сьогодні ввечері (зараз вже не встигаю) я опишу Тобі чергове нововведення, яке розбуркає[37] нове життя в Твоєму підприємстві. Прощай, кохана, біжу на обід і вимагаю від Тебе того ж таки.

      Франц

23.01.1913

      Вже дуже пізно, кохана, і все одно я вирушаю спати, до пуття цього не заслуговуючи. Та й спати я по-справжньому не буду, швидше за все бачитиму сни. Як, наприклад, учора, коли уві сні я біг чи до мосту, чи до парапету набережної, схопив там два телефонних слухових ріжка, які чомусь валялися на перилах, притиснув їх до вух і вимагав ні більше ні менше, як почути новини про «Понтус», а з апарата замість відповіді було чутно лише сумний спів, потужний, але без слів, і гуркіт моря. І я начебто розумію, що людським голосам через цю звукову завісу не пробитися, але знай слухаю і не йду.

      Роман уже днів три посувається зовсім мало, і навіть це мале пишеться зі здібностями, СКАЧАТЬ



<p>36</p>

Пор. лист Кафки від 24 листопада 1912 року.

<p>37</p>

В оригіналі австрійське «aufmischen» – вдихати нове життя.