1984. Джордж Оруэлл
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу 1984 - Джордж Оруэлл страница 18

Название: 1984

Автор: Джордж Оруэлл

Издательство: OMIKO

Жанр: Социальная фантастика

Серия: Зарубіжні авторські зібрання

isbn: 978-966-03-9575-6

isbn:

СКАЧАТЬ Тиждень Ненависті – підписка за місцем проживання. Я будинковий скарбник. Не жаліємо зусиль – зганьбити себе не дамо. Скажу відверто, якщо наш будинок «Перемога» не виставить найбільше прапорів на вулиці, так не з моєї вини. Ви два долари обіцяли.

      Вінстон знайшов і віддав два пом’ятих, заяложених папірці, і Парсонс акуратним почерком малограмотного записав його в блокнотик.

      – Між іншим, – сказав він, – я чув, мій малий негідник запустив у вас учора з рогачки. Я на нього добряче нагримав. Навіть пригрозив: ще раз повториться – відберу рогачку.

      – Напевно, засмутився, що його не пустили на страту, – сказав Вінстон.

      – Так, знаєте… я що хочу сказати: відразу видно, що вихований у правильному дусі. Пустотливі негідники – що один, що інша, – але захоплені! Одне в голові – розвідники, ну і війна, звичайно. Знаєте, що донька вткнула минулої неділі? У них похід був у Беркампстед – так вона зманила ще двох дівчат, що відкололися від загону, і вони до вечора стежили за однією людиною. Дві години йшли за нею, і все лісом, а в Амершемі здали його патрулю.

      – Навіщо це? – злегка сторопівши, запитав Вінстон.

      Парсонс переможно вів далі:

      – Донька здогадалася, що він ворожий агент, якого висадили на парашуті або ще якось. Але ось у чому суть. Чому, ви думаєте, вона його запідозрила? Туфлі на ньому чудові – ніколи, каже, не бачила на людині таких туфель. Що, якщо іноземець? Сім років плюгавці, а кмітлива яка, а?

      – І що з ним зробили? – запитав Вінстон.

      – Ну вже цього я не знаю. Та я не здивуюся, якщо… – Парсонс зобразив, ніби цілиться з рушниці, й клацнув язиком.

      – Дуже добре, – в неуважності виголосив Сайм, не відриваючись від свого листка.

      – Звичайно, нам не можна втрачати пильність, – підтакнув Вінстон.

      – Війна, самі розумієте, – сказав Парсонс.

      Наче на підтвердження його слів телеекрани в них над головами заграли фанфари. Але на цей раз була не перемога на фронті, а повідомлення з Міністерства Достатку.

      – Комради! – крикнув енергійний молодий голос. – Увага, комради! Чудові звістки! Перемога на виробничому фронті. Підсумкові дані про виробництво всіх видів споживчих товарів показують, що проти минулого року рівень життя підвищився не менше ніж на двадцять відсотків. Сьогодні вранці по всій Океанії прокотилася нестримна хвиля стихійних демонстрацій. Трудящі полишили заводи й установи і з прапорами пройшли вулицями, висловлюючи подяку Старшому Братові за нове щасливе життя під його мудрим керівництвом. Ось деякі підсумкові показники. Продовольчі товари…

      Слова «наше нове щасливе життя» повторилися кілька разів. Останнім часом їх полюбило Міністерство Достатку. Парсонс, струснувшись від фанфари, слухав, відкривши рот, урочисто, з виразом повчальної нудьги. За цифрами він встежити не міг, але розумів, що вони мають радувати. Він витяг із кишені величезну СКАЧАТЬ