Гітара, кості, кастет. Фрэнсис Скотт Фицджеральд

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ саме Женев’єва здружилася з Амантіс. Отримати запрошення до Харланів на танці – найбільш величні танці сезону – ось що стало б справжнім вінцем низки успіхів цього літа, котре вже відходило у небуття.

      Його клас, зібравшись на заняття, почав голосно обговорювати завтрашні веселощі, анітрохи не звертаючи уваги на Джима, мовби мали його за дворецького. Гюго, що стояв біля Джима, раптом хмикнув й зауважив:

      – Гляньте ж бо на цього Ван-Флека! Ледве рухається! Либонь, добряче хильнув сьогодні.

      Джим обернувся і втупився на Ван-Флека, який тримався за руки з юною Мартою Кацбі та щось неголосно їй шепотів. Джим зауважив, що Марта намагається від нього звільнитися.

      Він засунув в рот свисток і голосно свиснув.

      – Увага! – крикнув він. – Починаємо заняття! Перша група – вправа з барабанними паличками, виписуємо зигзаги, підкидаючи високо вгору; друга група – приготувати губні гармоніки, граємо «Прогулянка на березі річки»!

      Завзятіше! Плоскостопі – туди! Гей, оркестр! Граємо «Флоридську тяганину» в похоронному ритмі!

      Його голос прозвучав незвично різко, і заняття почалося під жартівливо-здивоване бурчання.

      Джим тинявся від групки до групки, а всередині нього тліло обурення стосовно Ван-Флека; несподівано Гюго постукав його по руці, привертаючи увагу. Він обернувся. Двоє учнів відділилися від групи з губними гармоніками, і один з них – Ван-Флек – пропонував іншому – Рональду Харланду, якому було всього п’ятнадцять років – випити зі своєї кишенькової фляжки!

      Джим тут же попрямував до них. Ван-Флек подивився на нього з викликом.

      – Так-так… – сказав Джим, тремтячи від гніву. – Правила вам відомі. Геть звідси!

      Музика поволі затихала, юрба почала збиратися навколо місця конфлікту. Хтось пирснув зо сміху. Вмить залягла напружена атмосфера очікування. Попри те, що Джиму всі симпатизували, думки розділилися – адже Ван-Флек був одним з них!

      – Геть звідси! – повторив Джим, вже тихіше.

      – Це ви мені? – холодно спитав Ван-Флек.

      – Так!

      – Тоді ви забули додати «сер»!

      – Я не співаю дифірамби тим, хто пропонує віскі малим хлопцям! Геть звідси!

      – Слухайте! – Ван-Флек зиркнув із люттю. – Ви щось часто тикаєте носа до нашого проса! Я знаю Рональда ще з дворічного віку. Запитайте в нього, чи хоче слухати ваші вказівки!

      Рональд Харлан, гідність якого тільки що зачепили, раптом відчув себе на кілька років старшим і кинув на Джима гордовитий погляд.

      – Це не ваша справа! – сказав він зухвало, хоч і трохи винувато.

      – Чули? – запитав Ван-Флек. – Господи, невже ви не розумієте, що ви – всього-на-всього прислуга? Хіба мислимо, щоб Рональд запросив вас до себе на бал? Ви для нього те саме, що й контрабандист із випивкою.

      – Забирайтеся-звідси-негайно! – СКАЧАТЬ