Гітара, кості, кастет. Фрэнсис Скотт Фицджеральд

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ присів у крісло-гойдалку та зачав енергійно крутити в руках свій солом’яний капелюх.

      – Ви надзвичайно люб’язні, – мовив він. – Якщо мені захочеться чогось міцнішого, аніж лимонад, то в авто лежить пляшка древньої маїсової горілки. Захопив її про всяк випадок, якщо не сподобаються місцеві напої.

      – Послухайте, – сказала вона, – а моє прізвище теж Пауелл. Звати Амантіс.

      – Справді? – він вибухнув сміхом. – Може, ми родичі? Я – із хорошої сім’ї, – вів він далі. – Узріть корінь. У мене є гроші, бо моя тітка поклала їх у банк, збираючись на старості літ пожити в санаторії, та от не дожила, – він зробив паузу, мабуть, для того, аби вшанувати пам’ять про тітку. Затим із бадьорою безтурботністю продовжив: – Основного капіталу я не торкнувся, та забрав одразу ж всі відсотки й вирішив провести все літо на Півночі.

      В цей момент на східцях веранди з’явився Гюго й крикнув:

      – Біла леді із заднього двору запитує мене, чи я не бажаю перекусити теж. Що мені їй відповісти?

      – Скажи: «Так, мем, будьте ласкаві», – наказав господар. І тільки-но Гюго зник, він довірливо зізнався Амантіс: – Цей хлопчина зовсім нічого не тямить. Нічого не хоче робити, допоки я йому не дозволю. Я його виховав, – не без гордості додав він.

      Коли принесли сандвічі, містер Пауелл встав. Він не звик до білих слуг і очевидно очікував на те, що їх зазнайомлять.

      – Ви заміжня леді? – запитав він Амантіс, коли служниця вийшла.

      – Ні, – відповіла вона й і з присутньою вісімнадцятирічній дівчині впевненістю додала: – Я стара діва.

      Він знову ввічливо розсміявся.

      – Ви маєте на увазі, що ви – світська дівчина?

      Вона похитала головою. Зі збентеженим захватом містер Пауелл помітив, що жовтизна її волосся нагадує золото.

      – Хіба цей древній будинок підходить для світської дівчини? – весело пролопотіла вона. – Зовсім ні. Я – сільська дівчина. Рум’янець – дійсно справжній, принаймні при денному світлі. Залицяльники – перспективні молоді цирульники зі сусідніх сіл, до рукавів їхніх піджаків постійно чіпляється якесь волосся.

      – Вашому батьку не слід дозволяти вам посиденьки із сільськими цирульниками, – зневажливо мовив гість і задумався: – Вам треба вийти в нью-йоркський світ.

      – Ні, – Амантіс сумно похитала головою. – Я надто симпатична. Аби стати світською дівчиною в Нью-Йорку, треба мати довгий ніс, випнуту щелепу та сукню, як в актрис із п’єс трирічної давності.

      Джим почав ритмічно постукувати стопою по підлозі веранди, і через секунду Амантіс усвідомила, що несвідомо повторює за ним.

      – Зупиніться! – наказала вона, – не змушуйте мене робити це.

      Він глянув вниз на свої стопи.

      – Вибачте, – соромливо попрохав він. – Я і не помітив… у мене просто звичка така.

      Напружену бесіду перебив Гюго, що з’явився на східцях веранди, тримаючи в руках молоток та жменю цвяхів.

      Містер Пауелл неохоче встав та глянув на годинника.

      – Чорт СКАЧАТЬ