Название: Мати все
Автор: Люко Дашвар
Жанр: Современная зарубежная литература
isbn: 978-966-14-0917-9, 978-966-14-1513-2
isbn:
– Ні, – спустошено прошепотіла нянька. – Ванну після неї тре’ буде помити.
Іветта Андріївна кивнула: мовляв, звичайно, що треба. Пішла до кабінету покійного чоловіка.
Ангеліна гірко зітхнула, перехрестилася на іконку Пресвятої Богоматері в кутку кухні.
– Матінко Божа, помагай бідній Іветті про сина дбати… Уже всі кишки порвала, аби те блаженне хоч би трохи нормальним стало. Серцем би своїм йому путь вистелила… От! Хвойду якусь знайшла. А нащо йому зараз та хвойда? Він саме словника штурмує.
Ліда все хитро придумала: випити пігулку, зігрітися під теплою ковдрою й умовити чоловіка не сидіти біля неї.
– Не хвилюйся, Стасе, їдь на роботу, мені вже набагато краще, – шепотіла. – Я зараз зігріюся, трохи посплю, а потім піду до мами.
– Точно краще? – насторожено перепитував Стас. Відводив погляд. Не міг дивитися на слабку Ліду. Відчував себе безмежно винуватим за той тваринний секс уночі. «Дідько, що я накоїв? – гризли похмурі думки. – Вона ж іще тиждень тому була вагітною. Те дитя з неї витягували. Мабуть же, не можна було. Мабуть же, там усередині все зранене…»
– Ти їдь, а я посплю, – прошепотіла Ліда й заплющила очі.
Поїхав. Не справи з місця зірвали – сором.
Ліда вмовляла себе хоча б хвилин двадцять перечекати після від’їзду чоловіка, та, лиш за ним грюкнули двері, посунула до вікна, поглядом проводила Стасову «тойоту», що виїжджала з двору. Узагалі-то, «тойота» була Лідина: мама подарувала після закінчення університету. Та після весілля, коли молоді вибирали, яке авто придбати чоловікові, Стас запропонував: він пересідає на Лідину «тойоту», тим більше, що їй і року нема, а Ліді купують новеньке, більш годяще для жінки авто. Оперативно реалізували першу частину плану, а на другу за чотири роки так і не спромоглися, та Ліда не зважала. Їй подобалося, що Стас заїжджає по неї до клініки.
Відійшла від вікна, ухопилася була за телефон. Подзвонити мамі, сказати, що буде за мить. Приклала долоню до лоба – гарячий. Це добре… Не треба попереджати. Бігти скоріше треба, бігти!
За двадцять хвилин підходила до материної оселі.
Двері відчинила Ангеліна. Побачила Ліду, схлипнула, обійняла.
– Серденько моє, серденько… А я молилася… Так молилася, щоби Господь змилостивився…
– Не треба, Ангеліно. Не нагадуй…
– Добре, не буду. Хай усе погане позаду лишиться. Попереду тільки добре, – головою закивала. На вітальню озирнулася. – А в нас тут, Лідусю, содом і гоморра!
Ліда здивовано глянула на няньку.
– Мама вдома?
Нянька кивнула, зашепотіла Ліді на вухо:
– Вдома, вдома. Улаштувала содом і гоморру, а тепер сидить і не знає, що з тим робити. Шльондру Платонові привела! Новий етап, каже. Щоб він із гумових ляльок на справжніх жінок перейшов.
– Господи, Ангеліно! Що ти кажеш?! Мама б ніколи…
– …А СКАЧАТЬ