Карти на стіл. Агата Крісті

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Мередіт мала засмучений вигляд. Вона зупинилася у дверях. Її дихання було нерівним. Суперінтендант умить став по-батьківськи турботливим. Він підвівся, підсунув дівчині стілець і розвернув його так, щоб тій було зручно.

      – Прошу, сідайте, міс Мередіт. Не переживайте. Я знаю, що все це здається вам жахливим, але насправді все не так погано.

      – Навіть не знаю, чи може бути щось гірше, – тихо промовила дівчина. – Який кошмар… боже, який кошмар… Подумати лишень, що хтось із нас… хтось із нас насправді…

      – Дозвольте про це потурбуватися мені, – добродушно промовив поліціянт. – Що ж, міс Мередіт, може, ви нам спершу назвете свою адресу?

      – Котедж «Вендон», Воллінґфорд.

      – Можливо, маєте адресу в місті?

      – Ні, я зупинилась у своєму клубі на кілька днів.

      – Що це за клуб?

      – Військово-морський клуб для жінок.

      – Зрозуміло. Міс Мередіт, скажіть, будь ласка, як добре ви знали містера Шайтану?

      – Я майже зовсім його не знала. Він мене завжди дуже лякав.

      – Чому ж?

      – Таким уже він був! Та його страхітлива посмішка! І те, як він нахилявся над вами під час розмови. Так, ніби от-от укусить.

      – Ви давно з ним знайомі?

      – Близько дев’яти місяців. Ми познайомились у Швейцарії під час зимового спортивного сезону.

      – Ніколи навіть подумати не міг, що він займається зимовими видами спорту, – здивовано промовив Баттл.

      – Він лише катався на ковзанах. Був пречудовим фігуристом. Умів робити різні фігури та прийоми.

      – Так-так, це вже більше на нього схоже. Чи часто ви з ним бачилися опісля?

      – Ну, досить часто. Він запрошував мене на вечірки й таке інше. Там було вельми весело.

      – Проте сам він вам не подобався?

      – Ні, він здавався мені моторошним.

      – Але у вас не було жодних особливих причин боятися його? – обережно запитав Баттл.

      Енн Мередіт звела на суперінтенданта свої широко розплющені ясні очі.

      – Особливих причин? Та ні.

      – Гаразд. Тоді перейдімо до сьогоднішнього вечора. Чи ви взагалі вставали сьогодні з-за столу?

      – Гадаю, що ні. Ой, так. Здається, разочок вставала. Я обійшла стіл, щоб поглянути на карти інших гравців.

      – І після того більше не підводилися?

      – Не підводилася.

      – Ви в цьому абсолютно впевнені, міс Мередіт?

      Щоки дівчини несподівано залилися рум’янцем.

      – Ой, ні, здається, я ще раз пройшлася кімнатою.

      – Гаразд. Ви мені пробачте, міс Мередіт, але спробуйте говорити правду. Я розумію, що ви на нервах, а коли люди хвилюються, то… то буває так, що видають бажане за дійсне. Але з цього ніколи не виходить нічого хорошого. Отже, ви таки пройшлися кімнатою. Чи підходили СКАЧАТЬ