Ключник світів. Наталия Уиллрайт

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ різко змінила свій люб'язний тон на загрозливий, – давай домовимося. Якщо ти хочеш через п'ятнадцять хвилин відправитися назад додому, а не у відділення поліції, то будь ласкавий говорити тільки правду. Ми вже володіємо деякою інформацією і без зусиль визначимо, брешеш ти чи ні. Домовилися?

      Тепер хлопець почервонів. Він ледве видно ствердно хитнув головою. Лера продовжила, повернувшись знову до свого оксамитового тембру.

      – Отже, повторюю своє запитання. Яким чином у вас виявилася книга «Історія третього рейху»?

      – Ця книга належала одній літній жінці. Вона вирішила виставити на продаж деяке своє майно, – відповів Родіон, зробив паузу, а після продовжив. – Ми з другом займаємося торгівлею різних старих речей. Я вчуся на історичному факультеті і трохи розбираюся в антикваріаті. Ось ми ходимо по блошиних ринках, там шукаємо предмети, які можна потім перепродати. Багато на такому не заробиш, але на дрібні потреби вистачає. Тим більше, це корисно для майбутньої професії.

      Дарина захихотіла, вона згадала себе у вісімнадцять років і свою жагу до старих речей. Родіон замовк.

      – І? – Лера чекала продовження розповіді.

      – Якось мій друг вигадав зробити оголошення, що ми допомагаємо реалізувати старі речі за відсоток з угоди. Я погодився на таку пропозицію. Ми роздрукували оголошення і розклеїли їх на будинках. Довго ніхто не відгукувався, але одного разу зателефонувала жінка і запросила до себе, щоб ми зайнялися продажем її речей.

      – Ім’я жінки Марія Петрівна? – поцікавилась Лера.

      – Так, Марія Петрівна. Вона передала нам стопки книг і деякі речі. Ми склали перелік, зробили фотознімки, після чого помістили оголошення в Інтернеті. Далі діяли за обумовленою схемою. Нам телефонували покупці, ми домовлялися про ціну. Якщо покупця влаштовувала сума, то призначали зустріч на квартирі Марії Петрівни. Вона віддавала товар, а ми отримували відсоток від вдалої оборудки.

      – А багато людей зверталося за оголошеннями? – запитала Лера.

      – Так дуже. В основному цікавилися книгами. Але, на жаль, багато продати не вийшло, тому що товар або не відповідав вимогам, або не підходила вартість.

      – А як «Історія третього рейху» виявилася у вас на руках? – продовжувала наступ Лера.

      Хлопець знову зам'явся.

      – Розумієте, Макарова заборонила виносити товар за межі квартири, тому дала мені дублікат ключів. Я був здивований таким проявом довіри, але як виявилося, Марія Петрівна дійсно часто була відсутня в квартирі. Траплялося, що нам з другом доводилося без її участі демонструвати товар. Але продавала завжди тільки Марія Петрівна. А ми потім отримували свій відсоток.

      – Я так розумію, книгу «Історія третього рейху», ви забрали з квартири? – запитала Лера.

      – Так, але я тільки за книгою, – швидко відповів Родіон.

      – Але ж Марії Петрівни вже немає серед живих. Ви про це знаєте, але все одно продаєте її речі? Це називається пограбуванням, – констатувала слідчий.

      Юнак почервонів СКАЧАТЬ