Ключник світів. Наталия Уиллрайт

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ не знав, – знову перелякано відповів Родіон, – я був впевнений, що це звичайна біжутерія.

      – Не хвилюйтесь, – поспішила заспокоїти його Дарина, – ми вам віримо. Розкажіть краще, хто ним цікавився і коли.

      – Мені запам'яталися два покупці. Приблизно місяць тому зателефонував хлопець. Ми домовилися про зустріч на квартирі Марії Петрівни. Покупець довго розглядав перстень, потім сказав, що він йому не підходить і пішов, а через два дні знову зателефонував. Він все-таки вирішив придбати прикрасу, але я повідомив, що прикрасу вже заброньовано. Покупець дуже довго мене вмовляв, пропонував заплатити будь-які гроші. Але я пообіцяв молодій дівчині притримати перстень. Вона зателефонувала буквально на наступний день після наполегливого хлопця. Дівчина відразу повідомила, що готова придбати прикрасу. Як завжди зустріч я призначив у квартирі Марії Петрівни. Я намагався повідомити господиню, але вона не відповідала. Тоді я вирішив, що Марія Петрівна знову кудись поїхала, тому сам зустрів дівчину і продав перстень. Гроші залишив на комоді. Кілька разів в той же день телефонував, щоб повідомити про успішний продаж, але безрезультатно. А через добу дізнався про смерть Марії Петрівни.

      Хлопець зробив паузу і вже тихо додав:

      – Вибачте.

      – А чому ви раптом самі вирішили продати товар? Ви ж казали, що всіма угодами на фінальному етапі займалася Марія Петрівна, – поцікавилась Лера.

      – Так, але дівчина заплатила готівкою за перстень дві тисячі доларів, – відповів Родіон.

      Дарина з Лерою обмінялися поглядами.

      – А ви пам'ятаєте тих покупців? – запитала Дарина.

      – Звичайно. Хлопець залишив неприємний осад після презентації. Весь одягнений в чорний одяг. На наркомана схожий. А дівчина така приємна виявилася, молода, сором’язлива. Я навіть здивувався тоді звідки у неї такі гроші.

      – А докладніше, – попросила Лера.

      – Ну, хлопець такий високий, худорлявий, чорне сальне волосся сторчма на всі боки, руки худющі. Дівчину пам'ятаю погано. Звичайна, мила, приємна, посміхалася. Особливість у неї була одна. Вона праву руку якось дивно вивертала.

      – Дивно це як? – втрутилась Лера.

      – Навіть не знаю, як пояснити. Не так як у всіх людей. Я її з цієї особливості і запам'ятав. Навіть обличчя вам не зможу описати. Весь час дивився на її руку.

      Лера полізла в папку за фотографіями вбитої.

      – Подивіться, будь ласка, на знімки. Це, випадково, не та молода особа, яка купила перстень? – звернулася слідчий до молодого підприємця.

      Родіон дивився на зображення витріщеними очима. Дарині здалося, що хлопець ось-ось знепритомніє.

      – Родіон, – звернулася Лера до хлопця.

      – Аааа, – отямився молодий чоловік. – Я не впевнений але, по-моєму, це та дівчина.

      Він злякано подивився на слідчого.

      – А ви з нею про щось балакали, вона вам що-небудь розповідала? – запитала слідчий.

      – Ні, СКАЧАТЬ