Пьесы на украинском языке. Собрание пьес в 18 книгах. Кн. 18. Валентин Красногоров
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Пьесы на украинском языке. Собрание пьес в 18 книгах. Кн. 18 - Валентин Красногоров страница 26

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      ОТЕЛЛО.

      Чого всі дивитесь? Усе це правда!

      ЕМІЛІЯ.

      О, нерозумний мавре!

      Ту хустку, що згадав ти, я знайшла,

      І чоловікові дала, бо він

      Так часто й наполегливо просив

      Щоб я її для нього вкрала.

      ЯГО.

      Ти брешеш, погань!

      ЕМІЛІЯ.

      Ні, не брешу! Клянуся небом!

      ОТЕЛЛО.

      Невже громи на небі лиш для того,

      Щоб в час грози гриміти?

      Нечестивцю!

      Отелло намагається заколоти Яго, але Кассіо обеззброює мавра. Яго вбиває Емілію і бігає по сцені, намагаючись втекти. Кассіо і Людовіко хапають Яго і зв'язують йому руки.

      ЕМІЛІЯ.

      Прошу вас, покладіть мене найближче до синьйори… (Вмирає)

      Касіо.

      Ви, Льодовіко, як посланник дожа

      Розпорядіться, як нам діяти.

      Ми всі вам підкоряємося, сеньйоре.

      ЛЮДОВІКО

      О ти, Отелло! Той, що був колись

      Таким героєм, а тепер попався в тенета клятого раба!

      Ви з ним змовлялись Кассіо убити?

      КАССІО.

      Я приводу вам не давав ніколи.

      ОТЕЛЛО.

      Як, Кассіо, потрапила до вас, ця хустка,

      Що належала дружині?

      КАССІО.

      Знайшов її я у своїй кімнаті;

      А Яго нам признався сам,

      Що він її навмисне нам підкинув

      Аби якоїсь досягти мети – і він її досяг.

      БЯНКА.

      Вірно, так і було.

      КАССІО. (Показуючи на Бянку.)

      Якщо б я знав, чия це хустка,

      Невже наважився б її подарувати

      Цій куртизанці, щоб вона

      Її відкрито з радістю носила

      При всіх?

      ОТЕЛЛО.

      О дурень я! О, дурень!

      ЛЮДОВІКО.

      Отелло, усунутий з посади!

      Ви з нами підете з покаїв цих.

      Кассіо з мечем стає біля ОТЕЛЛО.

      ОТЕЛЛО.

      Стривайте-бо! Ще слово мовити вам хочу!

      Одного разу побачив я, як турок вбив венеціанця

      І зневажив сенат.

      Вхопив я пса-обрізанця за горло

      І заколов його – отак!

      (Заколюється.)

      Всі вражені.

      Я цілував тебе, коли вбивав…

      (Падає на Дездемону)

      Цілуючи тебе, я смерть прийняв!

      ЛЮДОВІКО

      Кривавий час!

      КАССІО.

      Яка душа велична.

      Падає на ліжко і вмирає. Людовіко закриває полог. Кінець вистави «Отелло». Завіса, оплески.

      Вся трупа виходить на добре зрежисовані поклони. Оплески, квіти, вторинний вихід. Потім актори викликають режисера (він же грає Льодовіко). Нарешті, оплески стихають. Передбачається, що глядачі розходяться, і завіса опускається. Артисти обнімаються, цілуються, вітають СКАЧАТЬ