Фауст. Иоганн Вольфганг фон Гёте
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Фауст - Иоганн Вольфганг фон Гёте страница 48

СКАЧАТЬ серденьку печаль!

      Чи то одна сиджу я —

      Тужу, тужу, тужу я,

      Терзає душу жаль.

      Скропила я ції квіти

      Росою, ах! сліз моїх,

      Коли я рано-вранці

      Для тебе рвала їх.

      Як промені веселі

      Заграли крізь вікно,

      Ридаючи, в постелі

      Сиділа я давно.

      Спаси! Одринь ганьбу і смерть!

      О Діво,

      Глянь милостиво,

      За мене Бога вмилосердь!

НІЧ[83]

      Вулиця, біля дверей Ґретхен.

      В а л е н т и н

      (солдат, брат Ґретхен)

      Коли, бувало, на гульні

      Товариші мої п'янí

      Почнуть хвалить та величать

      Своїх улюблених дівчат,

      П'ючи хильцем, щоб та хвала

      Іще міцнішою була, —

      Сиджу я нишком у кутку

      І чвань ту слухаю грімку,

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

      Примечания

      1

      Написана 1797 р., коли Ґете після багаторічної перерви знову вернувся до роботи над «Фаустом». Присвята звернена не стільки до читача, скільки до призабутих образів трагедії, «туманних постатей», що являлись поетові ще в дні юності і нині знов оволодівають його уявою, вимагаючи собі втілення. (Тут і далі прим. М. Лукаша, 1968 р.)

      2

      Пісень моїх не чують ніжні душі, / Що слухали пісні юнацьких днів… – З поетових друзів, що слухали перші сцени «Фауста», одні на цей час уже померли (сестра Корнелія, письменники Мерк, Ленц), інші жили далеко від Ґете або відцурались його (письменники Клопшток, Клінґер, Гердер, філософ-ідеаліст Якобі).

      3

      Написаний теж 1797 р. не без впливу драми стародавньо-індуського поета Калідаси «Сакунтала». Разом з тим у «Пролозі» знайшов відображення досвід Ґете як театрального директора, а також його погляди на мистецтво взагалі. В цей час Ґете вважав, що справжній художній твір виникає як рівнодійна трьох сил: генія (поет), мистецтва як уміння (комік) і мистецтва як ремесла (директор). Фігура коміка дечим натякає на образ Мефістофеля, поет багато в чому нагадує Фауста.

      4

      …Із неба через землю в пекло. – Мається на увазі не шлях Фауста згідно з відомою середньовічною легендою, а широта задуму трагедії.

      5

      Написано близько 1800 р. Як указував сам Ґете, цей пролог навіяний аналогічною сценою в біблійній книзі Іова, де диявол спокушає людину з божої волі. Ім’я Мефістофеля запозичене з народної легенди; етимологія його неясна. Пропонувались тлумачення: мефізтофель (євр.) – руїнник-брехун; ме-фаусто-філес (грецьк.) – не Фауста друг, тощо.

      6

СКАЧАТЬ



<p>83</p>

Написано в основному 1800 р. (Перші сорок рядків відносяться до 1775 р.).