Бот. Максим Кидрук
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Бот - Максим Кидрук страница 18

Название: Бот

Автор: Максим Кидрук

Издательство:

Жанр: Научная фантастика

Серия:

isbn: 978-966-14-4654-9

isbn:

СКАЧАТЬ Я б тобі яйця відрізав на місці нареченої.

      – Я не знаю, – знизав плечима програміст. Тимур був збентежений. У голові клекотало, мов у казані. – Така сума… Треба все обмізкувати.

      Виходячи з кабінету, хлопець востаннє зиркнув на директора. Пузатий зрозумів усе без слів і ствердно кивнув.

      – Не переймайся, – чітко вимовив він, – я негайно віддам розпорядження. Дівчата з юридичного відділу передивляться контракт, і якщо там є хоч один пункт, через який вони можуть тебе дрюкнути або не заплатити бабки, я пошлю цього нахабу в дупу.

      – Дякую.

      – А тепер шуруй звідціля. І думай. Але ні, краще не думай, а порадься з майбутньою дружиною. Затямив, салабоне?

      – Так, шефе.

      І Тимур причинив за собою двері.

      IX

      Розмова затяглася. Коли Тимур простував повз столи колег до свого робочого місця, співробітники зацікавлено озиралися.

      – Ну що там? – чухаючись від нетерпіння, випалив Ярик. – Тебе катували? Ти щось сказав?

      Тимур з розгону хляпнувся в крісло і звичним рухом розкошлав волосся.

      – Мабуть, світить відрядження…

      – Куди?

      – Ще не певен. Можливо, до Чилі.

      Ярик присвиснув.

      – Ого… А фіглі аж туди?

      – Я й сам не знаю, – відмахнувся Тимур.

      – І на довго?

      – Місяців на два.

      Ярослав присвиснув удруге і цього разу значно голосніше.

      – А що скаже твоя Аліна? Ви ж… – розкрив рота колега, проте Тимур блискавично заглушив чергове дурнувате питання. Не піднімаючи голови від монітора, він вистромив вказівний палець і тицьнув ним під самий писок Ярослава:

      – Чувак, зникни.

      – Все, все. Я ж нічого. Я зрозумів… – забурчав Ярик, скорчивши страждальницьку міну. – Просто… мені направду цікаво.

      Тимур тим часом відкрив веб-браузер. У пошуковому рядку ввів слова «NGF Lab» і запустив пошук. Жодних путніх результатів. Затим стер слово «Lab» і повторив пошук удруге, з приглушеним роздратуванням бухнувши пальцем по клавіші «Enter». Браузер видав сонмище посилань на якийсь Nerve Growth Factor (фактор росту нервів – протеїн, що важливий для росту, підтримки та виживання конкретних цільових нейронів… бла-бла-бла), National Golf Foundation (Національна фундація гольфу) та безліч іншої дурні, що не мала стосунку до програмування чи комп’ютерних ігор. Абревіатура «NGF» розшифровувалась якось інакше. І Тимур пошкодував, що не запитав відразу. Бо це мало значення.

      X

      По дорозі додому, штовхаючись у пробках на старенькому «Chevrolet Lacetti», Тимур хмурив брови і думав про те, як зустріне звістку про перенесення весілля його наречена. Аліна була нормальною дівчиною. Нормальною в тому розумінні, що за десять років знайомства Тимур не чув і не бачив, щоб вона влаштовувала скандали чи істерики. От тільки стосунки у них були не дуже нормальними.

      Тимур та Аліна були однолітками. Обоє закінчували КПІ, тільки різні факультети: Тимур учився на СКАЧАТЬ