П’ята жінка. Хеннинг Манкелль
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу П’ята жінка - Хеннинг Манкелль страница 6

СКАЧАТЬ гукнув до постаті на вишці. Не озвалася й не поворухнулася. Старий знову засумнівався. Напевно, підсліпуваті очі підвели його.

      Він гукнув ще раз і, не дочекавшись відповіді, рушив кладкою.

      Раптом зламалися дошки, і поет сторчголов полетів униз. Канава була глибока, понад два метри. Він упав, не встигнувши виставити вперед руки, не змігши пом’якшити удар від падіння.

      Невідь-звідки прийшов колючий біль. Неначе кілька розжарених прутів прошили тіло навиліт. Той скажений біль не давав навіть крикнути. За мить до смерті поет утямив, що він не впав на дно рову. Вигойдується, підвішений на своєму болі.

      Остання його думка була про нічних птахів, що пролітали ген у височіні.

      Небо відлітало на південь. Востаннє поет спробував звільнитися від болю.

      І на тому все закінчилося.

      Це сталось о двадцять третій годині двадцять хвилин 21 вересня 1994 року.

      Тої ночі в теплі краї летіли великі зграї дроздів – співочих і червонокрилих.

      З півночі вони добиралися у південно-західному напрямку, через Фальстербу, до тепла, що чекало їх у далечіні.

* * *

      Коли все стихло, вона обережно зійшла східцями з вишки й посвітила ліхтариком у рові. Чоловік на ймення Гольґер Ерікссон був мертвий.

      Згасивши ліхтарик, вона постояла в пітьмі.

      І швидко пішла геть.

      Розділ 2

      У понеділок 26 вересня Курт Валландер прокинувся о п’ятій ранку у своїй квартирі на вулиці Маріяґатан, у центрі Істада.

      Розплющивши очі й сівши в ліжку, він зразу ж глянув на свої руки. Добряче засмагли. Курт знову відкинувся на подушку й прислухався до торохтіння осіннього дощу по шибках. Приємно згадати подорож, що два дні тому закінчилася в копенгагенському аеропорті «Каструп». Цілий тиждень відпустки з батьком у Римі. Там було спекотно, і Курт засмаг. Пополудні, коли найдужче припікало, вони знаходили вільні лавочки біля вілли Борґезе, де батько сідав у тіні, а син скидав сорочку й мружився проти сліпучого сонця. За весь час відпустки це було єдине, у чому вони з батьком не сходилися. Той не міг зрозуміти, навіщо син марнує час на витребеньки й пражиться на осонні. Але ця дріб’язкова різниця в поглядах не вадила, вона допомагала обом Валландерам виробити цілісний погляд на їхню подорож.

      «Гарний видався відпочинок, – подумав Валландер, лежачи в постелі. – Ми з батьком побували в Римі, й усе йшло дуже добре. Краще, ніж можна було сподіватися».

      Він глянув на годинника, що стояв на столику поряд ліжка. Сьогодні вранці знову на роботу. Ще є час. Можна ще довго ніжитися в ліжку. Він нахилився над купою газет, які погортав учора ввечері, і почав читати статтю про підсумки виборів до риксдаґу. У день виборів Курт був у Римі й голосував поштою, а тепер дізнався, що соціал-демократи здобули понад сорок п’ять відсотків голосів. І що б це мало означати? Чи викличе це якісь зміни?

      Він впустив газету на підлогу й подумки повернувся до Рима.

      Вони проживали СКАЧАТЬ