Подорожі Лікаря Дуліттлa. Запалення вогню. Хью Лофтинг
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Подорожі Лікаря Дуліттлa. Запалення вогню - Хью Лофтинг страница 3

СКАЧАТЬ вони підняли його на свої дужі плечі й понесли вниз по схилу до свого селища.

      А там нас зустріли навіть іще гостинніше. Незважаючи на те, що з наближенням ночі сильно похолодало і люди до дрожу мерзли навіть всередині своїх хижок, вони навстіж повідчиняли двері й вийшли надвір сотнями. Я й уявити собі не міг, що в цьому маленькому селі може поміститися так багато народу. Вони юрмилися навколо нас, усміхаючись, і киваючи, і махаючи руками; а коли Довга Стріла розповів їм у деталях усе, що ми зробили, то стали вигукувати дивні співучі фрази, котрі, як ми припускали, були словами вдячності й хвали.

      Потім нас провели до новісінької трав’яної хатки, чистої й запашної всередині, й повідомили, що вона наша. А шістьом дужим індіанським хлопцям наказали бути нашими слугами.

      Коли ми йшли через селище, то помітили дім, більший за решту, який стояв у кінці головної вулиці. Довга Стріла показав на нього й сказав, що це був дім Вождя, але тепер він спорожнів – бо ще не вибрали нового вождя, який би замінив померлого.

      Усередині нашого нового дому приготували бенкет з рибою і фруктами. Більшість найважливіших людей племені вже розсідалися за довгим обіднім столом, коли ми зайшли. Довга Стріла запросив нас зайняти свої місця й пригощатися.

      Це ми зробили з великою радістю, бо всі були голодні. Однак ми були водночас і здивовані, і розчаровані, коли виявилося, що риба не була ні засмажена, ні зварена. Індіанцям же це, вочевидь, аж ніяк не здавалося ненормальним. Вони накинулися на рибу й наминали її з явним задоволенням такою, якою вона була, – сирою.

      З численними перепрошуваннями Лікар пояснив Довгій Стрілі, що, коли вони не заперечують, ми б надали перевагу приготованій рибі.

      Уявіть собі наше здивування, коли з’ясувалося, що великий Довга Стріла, такий обізнаний в природничих науках, не знає, що означає слово «приготований»!

      Полінезія, яка сиділа на лаві між Джоном Дуліттлом і мною, потягла Лікаря за рукав.

      – Я скажу вам, що тут не так, Лікарю, – прошепотіла вона, коли він нахилився, щоб його вислухати. – Цей народ не має вогню! Вони не знають, як розкладати багаття. Подивіться навкруги, уже майже темно, а ніде в усьому селищі не видно жодного вогника. Це безвогонні люди!

      Третя глава

      Вогонь

      Тоді Лікар поцікавився у Довгої Стріли, чи він знає, що таке вогонь, пояснивши йому запитання за допомогою картинок, намальованих на скатертині зі шкіри оленя. Довга Стріла розповів, що бачив таку річ, вона виривалася з вершин вулканів, але ні він, ні будь-хто з попсіпетелів не має уявлення, як вона утворюється.

      – Нещасні пропащі язичники! – пробурмотів Бампо. – Тоді й не дивно, що старий вождь помер від холоду!

      У цей момент ми почули голосіння на вході до куреня. Обернувшись, побачили заплакану маму-індіанку з немовлям на руках. Вона сказала щось індіанцям, але ми не могли цього зрозуміти. Довга Стріла пояснив, що дитина захворіла, і мати хоче, аби білий Лікар спробував і вилікував СКАЧАТЬ