Мисливські усмішки. Остап Вишня

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ сцені» викаблучується діва з «кастаньєтами»…

      Все це є!

      Тільки ж!

      – Ах! Єті податки! Они в гроб загонять!..

      ………………………………

      «Не загонять»! Очередно!

      Бо ще плавають по набережній ім. Леніна такі «примірники», що дивуєшся, як їх тільки витримує «Радянська платформа»… Як у тії «платформи» букси не горять, як її осі не лопаються.

      Туристи

      – А ви біля чого працюєте? Професія ваша?

      – Власне, докторе, нічого не роблю. Пишу. Сиджу й пишу…

      – Сидите й пишете? Так! Бачите, коли ви нічого не робите, а сидите весь час і пишете, то це не те, що зле відбивається на легенях ваших, а просто через таку вашу ніби роботу частина легенів не дихає як слід. Екскурсія, як по-нашому, по-докторському, кажуть, легенів ваших не повна. Сидите зігнувшись, завжди в однім положенні… Ну й, самі розумієте, частина легенів дихає як слід, на всю, а частина стискається… А час іде… Цілий рік ото так посидите – от воно та частина легенів й одвикає працювати, зморшками береться, застойні явища всілякі… Як плуг, що не працює, іржею береться… Розправити, значить, слід… Це в нас тут добре… Гори… Найкраще для таких легенів – на гору та з гори… Тоді грудна клітка роздимається, легені вщерть повітрям наповнюються, розправляються їхні закуточки найдальші, кров уся окисляється… Бадьорішаєте, веселішаєте, червонієте, молодієте… Гайда на гори! Молодцем будете!

      – Спасибі, докторе!

      …Гайда на гори!

* * *

      – Куди це ви так радісно?

      – В гори! Легені не зовсім дихають! Екскурсія неповна! Застойні явища… Кров не окисляється… Молодішати треба… Бадьорішати… Веселішати… Красивішати… До чорта сидіти! Гулять, розправлятись, сили набиратись!.. От! – Високо ж…

      – Високо? Нам, туристам, високо? Нам, туристам, нічого не високо. Нам, туристам, усе низько. Високо?! Адью-с.

* * *

      А гора… гора. Як гора! «Кішкою» зветься!

      Бадьоро на скелі, стежками крутими, з піснею нашою розлогою:

      По цей бік гора,

      По той бік друга…

      Поміж тими крутими горами

      Сходила зоря…

      І голос лунає, лунає, лунає… Розлягається… Так… сажнів із п’ять розлягається… Вгору! Вгору!

      – Ху-у-у! Хи… по той бік… гора…

      А високо, лиха його година візьми!

      – І по цей бік друга-а-а! Ху-у-у!

      Сів!

      Дивись! Нам, туристам, іще ж і далеко!

      …Ану, бадьоріше! Легені на всю дихатимуть! Кров окислятиметься!..

      Гайда вище!

      ………………………………

      Ой! Чи воно там ще високо? Сів!

      Ху-у-у!

      ………………………………

      Ану підводься, туристе!

      О-о-ох!

      Уго-о-о-ру! Ще ж і далеко в ту г-о-о-ру!

      Сів!

      ………………………………

      Ану вставай!

      Сів!

      ………………………………

      Ану…

СКАЧАТЬ