Мисливські усмішки. Остап Вишня
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Мисливські усмішки - Остап Вишня страница 22

СКАЧАТЬ type="note">{57} на тину й горобець у Криму на пальмі! Різниця! На Основі він горобець, а тут – жар-птиця, бо йому жарко!

      Екзотика, товариші!

      Та це не тільки з тваринами. І з людьми так.

      У Харкові, приміром, руде, косе, худе, угрувате, пудри на нім на цілу геологію, а тут видряпається на скелю, стане, за худі стегна тримаючись, – і Жанна д’Арк!{58}

      Далеко ж! Чорт його розбере, що воно там сопе на стрімчастій скелі!

      Клімат, товариші.

      ………………………………

      А найголовніше ледве був не забув!

      Барвінок у Криму росте. Та такий рясний та хороший…

      Якби місцеве населення вивчити пісні:

      Зелененький барвіночку,

      Стелися низенько,

      А ти, милий, чорнобривий,

      Присунься близенько, —

      всі б дані були за приєднання Криму до України.

      Спорідненість культур – і кришка!

      Без нікоторого імперіалізму – на законній підставі!

      Море

      (дещо з природознавства)

      Ну, море!

      В данім разі – Чорне море, тобто таке море, що чорне.

      Не Біле, а Чорне море…

      Це, значить, отакезна ніби яма, велика-велика, – вщерть налита солоною водою…

      Вінця в тій ямі звуться: береги… Дно – так і буде дно…

      Вода – так само вода…

      Оце є море…

      Море оте саме служить для того, щоб у йому купатися й дивитися на нього…

      Коли на море дивитися, то це буде: вид на море…

      Коли в йому купатися, то це так і буде: купатися в морі…

      По морю ще кораблі плавають, пароплави, броненосці різні, але то далеко від берега, рукою трудно їх дістати…

      Я писатиму тільки про те море і про те, що є в морі, що можна, – сказать би, – полапать, пам’ятаючи мудре наше прислів’я:

      «Не повірю, доки не полапаю!»

      Коли ви дивитесь на море, перш за все спадає вам на очі – вода… Прийшовши до моря, мацаєте його рукою: воно мокре… Руку в рота – солоне й капає… Значить, вода…

      Помацали берег – твердий…

      Значить, так: море… Ви не помилились…

      Пересвідчившись, що ви на морі, можете розглядати його далі.

      Море буває трьох сортів: тихе море, хвильове море й буряне море…

      Тихе море – це таке море, коли вода у йому тиха… Воно собі поволі ніби гойдається, потихеньку, ліниво хлюпає на берег і мружить спину під гарячим сонячним промінням…

      Хвильоване море – це пастух… Воно гонить велику отару баранів до берега, кричить на них, підганяє, гнівається, випереджає тих баранів і викидає їх на берег з плюском, з гамором, з серцем… Барани ті, вискакуючи на берег, котяться по гальці, сунуть її своїм руном білим, ґерґочуть, скрегочуть і, розбивши своє руно біле об гальку круглясту, сунуться назад у море й тонуть… А море, гніваючись, що жодного барана не може на берег цілим вигнати, ще завзятіше, ще упертіше гонить СКАЧАТЬ



<p>58</p>

Жанна д’Арк (1412–1431) – народна героїня Франції, яка під час Столітньої війни 1337–1453 рр. очолила війська, що визволили Орлеан від англійських загарбників і здобули низку перемог, але потрапила в полон і була спалена на вогнищі за звинуваченням у єресі й чаклунстві.