Німа смерть. Фолькер Кучер
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Німа смерть - Фолькер Кучер страница 8

Название: Німа смерть

Автор: Фолькер Кучер

Издательство: OMIKO

Жанр: Исторические детективы

Серия: Бест

isbn:

isbn:

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      – Я побалакаю з ними за мить. Де технік, відповідальний за прожектори?

      – Жодного уявлення. Я не можу подбати про все одночасно.

      – Скажіть Геннінгу, щоб його знайшов і привів до мене.

      Ґреф відвернувся і пішов до Пліша з Плюмом, а Рат рушив у бік розчавленого горем Майснера. Коли Ґереон став просто перед ним, актор перервав ридання і звів очі на комісара. Жінка в мишачо-сірому заспокійливо погладила чоловіка по плечах. Коли Рат показав йому жетон, Майснер спершу благально подивився на нього, а тоді раптом вибухнув розпачем.

      – Я вбив її! – істерично волав він. – Я вбив Бетті! Господи, що я накоїв!

      Його руки судомно вчепилися в холоші Ратових штанів. Схоже, розмовляти з Майснером зараз не було сенсу.

      – Ви нікого не вбивали, – переконував його Рат, – стався нещасний випадок.

      Він марно намагався вирвати свої штани з чіпких пальців актора. Сіра мишка взялася допомогти йому, втихомирюючи Майснера.

      – Все гаразд, Вікторе, – тихо примовляла вона, погладжуючи стрункі руки актора і змушуючи його відхилитися на спинку крісла. Він слухняно відкинувся і сховав обличчя в її сірій спідниці.

      – Ви бачите, мабуть, що він не здатний зараз говорити, – звернулась вона до комісара. – Він у шоці! Сподіваюся, лікар скоро приїде.

      Рат знав, що доктор Шварц уже в дорозі, але сумнівався, чи патологоанатом є саме тією особою, що зуміє погамувати ніжну душу Віктора Майснера. Він дав жінці свою візитну картку.

      – Панові Майснеру немає потреби давати свідчення саме цієї миті. Він зможе прийти у відділок, коли почуватиметься ліпше. Але найпізніше – у понеділок.

      У Рата було відчуття, що жінка дивиться крізь нього. Він записав на картці дату, а також час. Одинадцята ранку. Попри все своє бажання, він не міг дати бідоласі поблажки, більшої за цю.

      – Догляньте його наразі, – сказав він сірій миші. – А найліпше було б таки завезти його до лікарні.

      – Коро, зробіть, як пан комісар каже, – пролунав у Рата за спиною глибокий чоловічий голос. – Вікторові не варто лишатися тут більше часу, ніж необхідно.

      Рат обернувся до лисуватого пана, що перед тим, був, спілкувався з режисером. Кора повела Віктора Майснера до виходу.

      – Белман, – представився елегантний пан, – «Ля Бель Фільм Продюкцьйон». Я продюсер «Бурі кохання».

      – «Ля Бель?» – потиснув Рат простягнуту руку. – Я думав, це «Терра Фільм»?

      – Приміщення, але не виробництво. Не так багато кінокомпаній можуть дозволити собі власну студію. Ми не УФА[6], як ви розумієте, – ніби виправдовуючись, пояснив Белман, і показав на режисера, що саме підійшов до них. – Джо Дреслер, мій режисер.

      – Джо?

      – Йозеф звучить якось старомодно, – сказав режисер і простягнув руку. – Добрий день, пане комісаре.

      – Просто в голову не увібгати все це! – бідкався Белман. – Просто на зйомці! Стрілянина!

      Він видавався по-справжньому близьким до розпачу.

      – «Буря СКАЧАТЬ



<p>6</p>

Кіноконцерн УФА (UFA: Universum-Film Aktiengesellschaft), фінансований найбільшими промисловцями і «Дойче Банком», ставлячи собі за мету гегемонію на європейському кіноринку, побудував у Берліні найсучасніші в Європі кіностудії, а по всій країні – розкішні глядацькі зали.