Lustrum. Роберт Харрис

Чтение книги онлайн.

      – Відступ? – приголомшено повторив він. – Що ти цим хочеш сказати? Під його командуванням сорок тисяч запеклих в боях ветеранів, і його ніщо не може зупинити.

      – «Запеклі» – це ваша точка зору. На мій погляд, краще підходить слово «виснажені». Деякі з них вже понад десять років у походах.

      Тиша запанувала, поки сенатори міркували про почуте.

      – Тобто ти хочеш сказати, що Помпей має намір привести своє військо в Італію? – зрештою, спитав Цицерон.

      – А чому б і ні? Це ж їхня батьківщина. Помпею вдалося підписати декілька дуже вигідних угод з місцевими правителями. Його власний авторитет вартує десятка легіонів. Знаєте, як його називають на Сході?

      – Розкажи.

      – Повелитель Землі та Води.

      Цицерон оглянув вирази облич колишніх консулів. Більшість з них виражали недовіру.

      – Непоте, я думаю, що висловлю загальну думку, якщо скажу, що Сенат не буде задоволений таким відступом.

      – Абсолютно, – сказав Катулл та сивочолі голови кивнули на знак згоди.

      – Тому я пропоную вчинити так, – запропонував Цицерон. – Ми передамо з тобою для Помпея послання, в якому, звісно ж, висловимо подяку та пошану за те, як він керує нашими військами – і висловимо побажання, аби його військо лишалося на місці та готувалося до нової кампанії. Звісно ж, якщо він забажає скласти з себе тягар обов’язків та залишити після стількох років служби посаду головнокомандувача – то Рим прийме таке рішення та тепло привітає свого видатного сина.

      – Ви можете висловлювати будь-які побажання, – грубо перервав його Непот, – але таке послання я не повезу. Я лишаюся в Римі. Помпей звільнив мене з військової служби, та я маю намір брати участь у трибунських виборах. А тепер дозвольте попрощатися, я маю інші справи.

      Проводжаючи молодого офіцера поглядом, Ізаурик вилаявся.

      – Він би не наважився так із нами розмовляти, якби був живий його батько. Кого ж ми виховали?

      – Якщо це щеня Непот так із нами розмовляє, – сказав Курій, – то тільки уявіть собі, як говоритиме його хазяїн, за спиною якого стоять сорок тисяч ветеранів.

      – Повелитель Землі й Води, – пробуркотів Цицерон. – Гадаю, нам слід подякувати йому за те, що лишив нам повітря, – пролунав сміх. – Оце б дізнатися, які в Непота можуть бути справи, важливіші, ніж наша нарада… – Він нахилився до мене та прошепотів: – Рушай за ним, Тіроне, з’ясуй, куди він піде.

      Я поспіхом пішов через прохід та підійшов до виходу саме вчасно, аби помітити, як Непот у супроводі свого звичного екскорту перетнув Форум та попрямував у бік ростр. Тоді, близько восьмої години, на вулицях було повно народу, і мені не було складно в цій метушні міста прослідкувати за ним – до того ж, він не належав до тих, хто постійно озирається через плече. Він з невеличкою групою своїх супутників пройшов СКАЧАТЬ