Самостійна дама. Femme sole. 1419–1436. Анастасія Байдаченко

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ новини сьогодні, ваша високосте. А я йшла вам повідомити, що вчора бургундці взяли Сен-Дізьє. Я щойно отримала звістку з двору королеви Ізабо.

      – У вас досі є вірні люди при дворі моєї матері, мадам?

      – Так, і, сподіваюсь, надалі будуть. Так само як і при особах герцогів Бургундського та Бретонського.

      – Як довго не було у нас великої перемоги… Від Великодня минулого року. Відтоді, як наше славне лицарство розгромило годемів під Боже, коли конетабль Бюшан надіслав мені штандарт цього безбожника Кларенса… А з літа так і не відбили Сен-Рік’є та Пон-де-Ремі у клятих бургундців. Як тут не сумніватися в тому, що наше діло праве?

      – Мій сину, закликаю вас ніколи не висловлювати ці сумніви вголос. Ваші прихильники потребують вашої впевненості та твердості. Ви – син короля Франції, вашого батька. Ви не мусите вклонятися англійцю. Ви не мусите вклонятися бургундцю. Це ви – їхній сюзерен.

      Дофін стиснув кулаки й підійшов до вікна, над містом висіли важкі грозові хмари. Королева злегка хитнула головою: скільки ж зусиль треба докласти, аби цей дітвак став справжнім володарем і спромігся вести військо у бій? Чи стане в неї сил та часу? Вона має придумати, як тримати при дворі усіх прихильників дофіна, молодих шибайголів, чиї батьки загинули під Азенкуром, а усіх знатних дам та багатих спадкоємиць зробити придворними своєї доньки, майбутньої королеви.

      Наче стверджуючи її величність у цих роздумах, Орлеанський Бастард, Жан де Дюнуа, запитав, чи не потребуватиме її високість дофіна Марі побожної придворної дами. Адже його сестра, мадам Ізабелла, після того як втратила від поранень при Боже свого чоловіка, Анрі де Вандома, вже рік перебуває в анжуйському абатстві Фонтенвро. Безперечно, зведену сестру герцога Орлеанського та графині д’Етан краще тримати в полі зору. Попри те, що мадам Ізабелла вже була при дворі більше року, її величність не встигла скласти думки про її чесноти, характер чи вроду. Королева Йоланда не мала звички заважати побожній дамі оплакувати свою втрату, навіть задля політичної потреби. Тому вона наказала Дюнуа повернути сестру до двору, якщо Вандоми не заперечуватимуть, і вона сама того хоче.

* * *

      Рауль де Вандом спішився не без зусиль. Він погарячкував, не давши собі відпочинку більше однієї ночі при дворі. Яке щастя, що він уже вдома! Три дні божевільних перегонів потребували концентрації сил, уваги та впертості. Поранення здалося дріб’язком, проте через недбальство в порізі на плечі почалося запалення, шкіра довкола сильно почервоніла, пов’язка, яку зробив особистий лікар його високості, не врятувала від подальшого натирання кольчугою.

      Його дружина, мадам Луїза, іще тонша й менша у чорній сукні, схилилась у реверансі, не насмілюючись ані підвестись без наказу чоловіка, ані підвести погляд.

      – Мали б наказати винести мені вина, мадам, – сухо зауважив Рауль, роздратований більше власним самопочуттям та слабкістю, ніж нетямковитістю дружини.

      Луїза ледве не розридалася від розпачу: вона ж так готувалася, її покійна свекруха СКАЧАТЬ