Ляльковий дім (збірник). Генрик Ибсен

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      Бернік. Що це значить?

      Крап. Вибачте, пане консул, двері не зачинені, і, здається, там хтось є…

      Бернік (зачинивши двері). Ну, що там за секрети?

      Крап. А те, що суднобудівник Еуне, очевидячки, має намір пустити «Індіанку» на дно з усім вантажем і екіпажем.

      Бернік. Хай Бог милує! Як вам таке спало на думку?

      Крап. Інакше й пояснити собі не можна, пане консул.

      Бернік. Розкажіть же мені все коротко і ясно.

      Крап. Ось послухайте. Ви самі знаєте, як повільно іде в нас на верфі робота, відколи ми завели нові машини і набрали нових, недосвідчених робітників.

      Бернік. Так, так.

      Крап. Але заходжу я туди вранці, дивлюсь, ремонт американського судна, на диво, посунувся вперед. Велика щілина у днищі… зовсім прогниле місце, знаєте?…

      Бернік. Ну, і що?

      Крап. Зовсім залатана, тобто… виглядає, як нова обшивка. Кажуть, Еуне сам цілу ніч працював з ліхтарем.

      Бернік. Ну, ну, далі.

      Крап. Було над чим замислитись. Робітники на той час саме відпочивали, снідали, і я непомітно пробрався на судно, щоб усе докладно оглянути і зовні і зсередини. Нелегко було пробратися в самий трюм, адже судно завантажене; зате я мав змогу переконатись. Справа не чиста, пане консул.

      Бернік. Не можу повірити, пане Крап. Допустити не можу, щоб Еуне…

      Крап. На жаль, свята правда. Кажу вам, справа не чиста. Наскільки я міг роздивитись, жодного нового бруса не вставлено. Щілина лише законопачена, забита, обшита дошками і брезентом і обсмолена… тільки про людське око. Не допливти «Індіанці» до Нью-Йорка. Вона піде на дно, як тріснутий горщик.

      Бернік. Але ж це жахливо! Яка ж у нього може бути мета?

      Крап. Мабуть, хоче довести непридатність машин, хоче помститися, примусити прийняти назад звільнених старих робітників.

      Бернік. І ладен заради цього пожертвувати життям стількох людей!

      Крап. Він недавно так висловився: на «Індіанці», мовляв, немає людей – самі тварюки.

      Бернік. Хай так, але як же він не бере до уваги, що тут гине великий капітал?

      Крап. Еуне не дуже прихильно ставиться до великого капіталу, пане консул.

      Бернік. Це правда; він агітатор, баламут. Але який безсовісний вчинок!.. Послухайте, пане Крап, це ще треба розслідувати. Нікому ні слова. Наша верф втратить свою репутацію, якщо підуть чутки.

      Крап. Звичайно, але…

      Бернік. Постарайтеся під час обідньої перерви робітників ще раз побувати в трюмі. Я мушу бути цілком певен.

      Крап. Будьте спокійні, пане консул. Але дозвольте спитати, що ж ви потім збираєтесь робити?

      Бернік. Звісно, заявити в поліцію. Не можна ж нам стати співучасниками прямого злочину. На моєму сумлінні не повинно бути жодної плями. Крім того, така заява може справити хороше враження на пресу, на суспільство. Люди побачать, що я відкидаю всілякі особисті інтереси, щоб дати місце правосуддю…

      Крап. Цілком справедливо, пане консул.

СКАЧАТЬ