Рожева Миша. Віктор Єрофєєв

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ задам філософське питання? У тебе росте там волосся? – запитала мене Маринка.

      – А в тебе? – не розгубилася я.

      – А в тебе? – затялася Маринка.

      – Я через це волосся стала замикатися в ванній. А раніше ніколи не закривалася…

      – Я теж! – зраділа Маринка.

      – Коли Маринка трошки підросла, – сказав Клоп з поважним виглядом, – то першим ділом вона попросила у батьків атлас із анатомії. У чотири роки вона вже знала назви всіх кісток!..

      – Ні фіга собі! – здивувалася я. – Ні, я не така. Але я не люблю, коли не володію своїм тілом.

      – Я одного разу опісявся в дитячому садку, – заявив Клоп.

      – А я навіть обкакалася в тиху годину! – з гордістю повідомила Маринка.

      – Та ну! – чи то поспівчувала, чи то позаздрила я їй.

      – А що було далі? – запитав мене Клоп.

      – Після того, як я вирвала у себе волосся, я розлюбила Даню…

      – Правильно! – схвалив Клоп.

      – Мені пощастило з Діаною. У мене спочатку була стара нянямучителька. Вона привчила мене правильно тримати ніж і виделку. Співала колискові пісні – колись вона була директором музичної школи. Але я її не любила. І взагалі я її ніколи не згадую.

      – Несправедливо, але дуже життєво, – сказав Клоп.

      – Слухай! Візьми тільняшку назад.

      – Ти чого?

      –Вони не зрозуміють. Але будемо вважати, що вона – моя.

      Ти будеш носити мою тільняшку!

      – Давай, – Клоп узяв тільняшку і задумався: – У мене таке відчуття, що нас чекають страшні випробування!

      – Це ти про Росію? – діловито запитала Маринка.

      – Мені набридла політика… – зізнався Клоп.

      – Страшні випробування? – перепитала брата Маринка. – Випробування, страждання… Вони стануть у нагоді мені як філософу!

* * *

      – Чим ви тут займаєтеся? – Мама піднялася до нас на оглядовий майданчик.

      – Говоримо про какунці, – сказала я.

      – Молодці! – похвалила мама. – Дядько Юра просив передати, що ми зараз зупинимося і будемо купатися в кристально чистому морі. Я йду за купальником!

      Коли слідом за нею ми стали спускатися на палубу, я не втрималася:

      – За що ти Юлю викинув за борт?

      – Та ну її! – відмахнувся Клоп. – У моїх жилах тече гаряча кров. Я ж тобі сказав: я син бандита!

      Йому хотілося мене вразити.

      – Я думала, ти пожартував.

      – Ну, тепер у Юри супермаркет, а спочатку він був бандитом.

      Хоча бандит – він завжди бандит!

      Я подивилася на нього з повагою. Ще б пак! Син бандита!

      – Давайте створимо підпільний гурток по боротьбі з дурістю дорослих, – запропонувала Маринка, зупиняючись на сходах і дивлячись на мене знизу.

      – Марне заняття, – презирливо сказав Клоп.

      – Я б їх усіх знищила. Залишила б живими СКАЧАТЬ