Вовки Кальї: Темна вежа V. Стивен Кинг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ версії він був добрим хлопцем. А в другій – копом.

      Коли Енді заговорив знову, його голос більше не звучав, наче в того добродушного й трохи недоумкуватого дядечка, який беззастережно вірив у всі ті історії в дешевих журналах про хлопчика- алігатора і про те, що Елвіс не помер та живе в Буенос-Айресі. Цей, інший Енді говорив відсторонено та якось мертво.

      Як справжній робот.

      – Ваш пароль, сей Едді.

      – Га?

      – Пароль. У вас десять секунд. Дев’ять… вісім… сім…

      Едді згадав шпигунські фільми, які він бачив.

      – Тобто я маю сказати щось на кшталт: «У Каїрі квітнуть троянди», а ти маєш відповісти: «Лише в садку у місіс Вілсон», а потім я скажу…

      – Пароль неправильний, сей Едді… два… один… нуль. – У нутрощах Енді пролунав низький глухий звук, що видався Едді вкрай неприємним, – наче лезо гострого різницького ножа розітнуло шмат м’яса і встромилося в дерево дошки. Він уперше впіймав себе на думці про Древніх, які, поза сумнівом, створили Енді (а може, то були люди, що жили ще до Древніх, скажімо, Супердревні – хто їх там зна?). І якщо звироднілі рештки їхнього племені в Ладі були представниками цього народу, то Едді не хотів би з ними познайомитися.

      – У вас є ще одна спроба, – промовив холодний голос. Він був трохи подібний до того голосу, що запитував Едді, чи він, бува, не хоче почути свій гороскоп, але подібність була віддаленою. – Хочете спробувати знову, Едді з Нью-Йорка?

      Едді міркував швидко.

      – Ні, – сказав він. – Не хочу. Інформація конфіденційна, ге?

      Кілька клацань. Потім:

      – Конфіденційна: не для розголосу, службова, як інформація у даному документі чи на к’ю-диску. Доступ обмежено колом осіб, що мають право на використання такої інформації. Для санкціонованого доступу слід повідомити пароль. – Чергова пауза для обдумування, і Енді сказав: – Так, Едді. Ця інформація конфіденційна.

      – Чому? – спитав Едді.

      Почути відповідь він не сподівався, але Енді відповів:

      – Директива дев’ятнадцять.

      Едді поплескав його по сталевому боці.

      – Друже ти мій, скажи, і чому я не здивований? Директива дев’ятнадцять, атож.

      – Хочете послухати свій розширений гороскоп, Едді-сей?

      – Ні, я пас.

      – А як щодо пісні, яка називається «Я пила вчора ввечері сім’яний сік»? У ній багато цікавих куплетів. – Десь у діафрагмі Енді прозвучала гугнява нота камертона-дудки.

      Дещо стривожившись від думки про багато цікавих куплетів, Едді пришвидшив ходу.

      – Може, як-небудь іншим разом? – спитав він у робота. – Зараз я б не відмовився від ще однієї чашечки кави.

      – Все задля вашої втіхи, сей, – сказав Енді, проте голос у нього був доволі нещасний. Як у Боско Боба, коли ти повідомляв йому, що влітку ти не матимеш часу на Поліцейську СКАЧАТЬ