Вовки Кальї: Темна вежа V. Стивен Кинг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ прошу.

      – Не треба нас ні про що просити, шановний, – сказала Сюзанна.

      Каллаген усміхнувся.

      – Це просто така приповідка. У нашій Кальї, коли когось зустрічаєш, говориш: «Як вам ведеться з голови до ніг, скажіть, прошу?» А людина відповідає: «Файно, не іржавію, казати богам спасибі-сей». Ніколи такого не чули?

      Вони похитали головами. Окремі слова вони розуміли, проте самі вирази лише підкреслювали той факт, що походили вони з чужих земель, де люди розмовляли дивною говіркою, а звичаї були ще химернішими.

      – Що має значення, – вів далі Каллаген, – то це те, що прикордоння тероризують істоти, яких називають Вовками. Раз на одне покоління вони виходять з Краю грому й забирають дітей. Звісно, це не все, проте це головне. Тіан Джефордс, який ризикує втратити не одне дитя, а двох, каже, що настав час воювати з Вовками. Інші ж, такі як Оверголсер, обстоюють думку, що це буде катастрофа для всіх. Якби не ваша поява, Оверголсер і йому подібні зрештою взяли б гору. – Він нахилився вперед. – Вейн Оверголсер непоганий чолов’яга, тільки трясеться за свою шкуру. Він найбагатший фермер у Кальї, тож йому і втрачати є що. Але якби його переконали, що проти Вовків можна і треба повстати… що ми можемо виграти бій… я думаю, він би теж узяв до рук зброю і бився.

      – Я ж казав… – почав Роланд.

      – Вмовляти ви нікого не будете, – перебив Каллаген. – Я це чудово розумію. Та що, як вони побачать вас, почують ваші слова, і цього буде достатньо, щоб вони переконалися самі?

      – Ми кажемо: як на те Божа воля, вода буде, – знизав плечима Роланд.

      Каллаген кивнув.

      – У Кальї теж так кажуть. Чи можу я тепер перейти до іншої справи, яка, проте, пов’язана з попередньою?

      Роланд підняв долоні – неначе давав йому зелене світло, подумав Едді.

      Якусь мить чоловік зі шрамом на лобі мовчав. А коли заговорив, його голос тремтів на межі чутності. Едді довелося нахилитися вперед, щоб його почути.

      – У мене є одна річ. Це те, що вам потрібно. Вам вона знадобиться. Думаю, ви вже й самі відчули її поклик.

      – Про що ти говориш? – запитав Роланд.

      Облизнувши зашерхлі губи, Каллаген промовив лиш одне слово:

      – Тодеш.

ДЕВ’ЯТЬ

      – Тодеш? – перепитав Роланд. – І що з того?

      – З тобою ще цього не траплялося? – Каллаген на мить завагався. – З жодним із вас?

      – Може, й траплялося, – ухилився від прямої відповіді Роланд. – А до чого тут ви і ваші клопоти в цьому селі, яке ти називаєш Кальєю?

      Каллаген зітхнув. Хоч день ще тільки розгорався, проте вигляд у нього вже був змучений.

      – Це важче, ніж я думав. Набагато важче. Тому що ви… як би це сказати?.. допитливіші, так, допитливіші, ніж я сподівався.

      – Ти думав, що ми лише купка волоцюг, що мандрують у сідлах, тупоголових, але спритних. Так? – сердито спитала Сюзанна. – Ну то доля зіграла з тобою злий жарт. Може, ми й волоцюги, СКАЧАТЬ