Вовки Кальї: Темна вежа V. Стивен Кинг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ самим сяянням в очах і прагненням будь-що дати ворогові копняка під зад. Бідолашний малий не знав, що його отруєно, і це зробило його глухим і сліпим. А вже хто-хто, а він мав бути обачніший.

      – Але наважаться, – сказав Джейк. – Правда, містере Каллаген? Вони попросять.

      – Ну, не знаю, – відповів Каллаген. – Якщо ви їх переконаєте…

      Він затнувся, дивлячись на Роланда. Той повільно хитав головою.

      – Так не піде, – сказав стрілець. – Ти чужий у Серединному світі, тож можеш цього не знати, проте так не піде. Ми нікого не переконуємо. Ми торгуємо свинцем.

      Скрушно зітхнувши, Каллаген кивнув на знак згоди.

      – У мене є книга. Називається «Легенди про Артура».

      Очі Роланда спалахнули вогнем.

      – Справді? Я хочу її побачити.

      – Думаю, воно того варте, – сказав Каллаген. – Це не зовсім такі оповідки про лицарів Круглого столу, які я читав у дитинстві, проте… – Він похитав головою. – Я розумію, про що тобі йдеться. Буде три питання, я не помиляюся? І оце щойно ти поставив мені перше.

      – Так, три, – підтвердив Роланд. – Три – це число сили.

      «Якщо хочеш випробувати справжнє число сили, друзяко Роланде, скажи “дев’ятнадцять”», – подумав Едді.

      – І на всі три питання ти маєш отримати ствердну відповідь.

      Роланд кивнув.

      – І якщо все буде саме так, більше нічого не питай. Нас можна попросити про допомогу, сей Каллаген, але після цього вже ніхто не в змозі буде скасувати прохання. Поясни це своїм людям, – він кивнув у бік лісу.

      – Стрільцю…

      – Клич мене Роландом. Між тобою і мною мир.

      – Гаразд, Роланде. Почуй мене, прошу. (Так ми говоримо тут, у Кальї.) Прийшло нас сюди півдванадцятка, не більше. Вшістьох ми не можемо нічого вирішувати. Лише всі мешканці Кальї мають право ухвалити рішення.

      – Демократія, – сказав Роланд. Зсунувши капелюха на маківку, він стер з чола піт і зітхнув.

      – Але якщо ми вшістьох дійдемо згоди… особливо сей Оверголсер… – Він замовк, збентежений виразом Джейкового обличчя. – Що? Я сказав щось не те?

      Джейк похитав головою й зробив Каллагенові знак рукою, щоб той продовжував.

      – Якщо ми вшістьох дійдемо згоди, діло вигорить.

      На цих словах Едді заплющив очі, немовби зазнавши райської насолоди.

      – Повтори ще раз, чувак.

      Прохання вочевидь спантеличило Каллагена.

      – Що?

      – Діло вигорить. Чи ще щось із того місця й часу, звідки ти родом. – Він хвильку помовчав. – З нашого боку великого ка.

      Поміркувавши над цим, Каллаген широко заусміхався.

      – Я нажлуктився, пустився берега, зірвав банк, врізав дуба, мені перехнябило стріху, я побував у тарапатах, їздив туди, де козам роги правлять. Щось типу такого?

      Роланд слухав це все здивовано СКАЧАТЬ