Повне зібрання творів. Антуан де Сент-Экзюпери
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Повне зібрання творів - Антуан де Сент-Экзюпери страница 2

СКАЧАТЬ обличчя мого малого судді:

      – Він точнісінько такий, як я хотів! Як по-твоєму, баранцеві треба багато трави?

      – Чого ти запитуєш?

      – Бо в мене все маленьке…

      – Йому вистачить. Я намалював тобі малого баранця.

      Хлопчик нахилився над малюнком:

      – Не такого вже й малого… Ти ба! Він заснув…

      Отак я познайомився з Маленьким Принцом.

      Ось його найкращий портрет, який згодом я зміг намалювати.

      Розділ III

      Я довго не міг збагнути, звідки з’явився Маленький Принц. Він ставив мені багато запитань, але, здається, ніколи не чув моїх. Тільки випадково мовлені слова мало-помалу розкрили мені його таємницю. Скажімо, вперше помітивши мій літак (я не малюватиму його, для мене це надто складно), він запитав:

      – Що це за річ?

      – Це не річ. Він літає. Це літак. Мій літак.

      Я пишався, сказавши малому, що вмію літати. А він аж вигукнув:

      – Як? Ти впав із неба?

      – Авжеж, – скромно кивнув я.

      – Ох! Яка дивина!..

      Маленький Принц задзвенів переливчастим сміхом, що страшенно роздратував мене. Я не хочу, щоб із мого лиха сміялися. А потім хлопчик додав:

      – Що ж, отже, й ти небесний прибулець! А з якої планети?

      Я одразу побачив просвіт у таємниці його присутності й притьмом запитав:

      – То ти з іншої планети?

      Та хлопчик не відповів. Він похитував головою, пильно роздивляючись мій літак:

      – У такому ти й справді не міг прибути здалеку…

      Хлопчик надовго поринув у роздуми. Потім, діставши з кишені баранця, прикипів очима до свого скарбу.

      Уявіть собі, як мене здивувало оте напівпризнання про «інші планети». Я спробував дізнатися більше:

      – Хлопчику, звідки ти? Ти кажеш «у мене», де це? Куди ти хочеш забрати баранця?

      Він відповів після мовчазних роздумів:

      – Ящик, який ти дав, добрий тим, що вночі буде баранцеві за кошару.

      – Звичайно. А якщо ти такий дбайливий, я дам тобі ще й мотузку припинати його вдень. І кілочок.

      Мої слова, здається, приголомшили Маленького Принца.

      – Припинати? Що за дурниця!

      – Бо, якщо не припнути, він піде невідомо куди і заблукає…

      Мій приятель знову розсміявся:

      – І куди, по-твоєму, він піде?

      – Куди завгодно. Куди очі спадуть…

      Але Маленький Принц, споважнівши, заперечив:

      – Пусте, таж у мене таке все малесеньке!

      І, мабуть, сумовито, додав:

      – Куди очі спадуть, далеко не зайдеш…

      Розділ IV

      Отак я дізнався другу вкрай важливу річ: планета, з якої прибув Маленький Принц, навряд чи більша за будинок!

      Це не дуже й здивувало мене. Я знав: крім великих планет, як-от Земля, Юпітер, Марс і Венера, яким дали назви, є сотні інших планет, інколи таких малих, що їх СКАЧАТЬ