Название: Бодай Будка
Автор: Наталка Бабіна
Издательство: OMIKO
Жанр: Современная зарубежная литература
isbn:
isbn:
Ми йшли до флігелю, коли Оксанка раптом різко спинилася, глядячи під ноги. Там ріс рядок невеличких кругленьких пурхавок.
– О, дивіться, пурхавки повилазили вже, – зауважила Влянка. – Значить, хутко й справжні гриби будуть. І от ще, дивись, якісь маленькі, руденькі, чаренями30 ростуть. Забулася, як вони називаються. Оксанко?
– Пудпалюпахи, – приглушено відповіла Оксанка.
– Як-як? – не розчула Влянка.
– Пудпалюпахи, – повторила вона голосній, але таким дивним голосом, що я підвела на неї очі.
– Що з тобою, Оксано?
– Все нормально, – Оксанка відкашлялася.
Вона міцно задумалася, і раптом спитала:
– А ми можемо зараз піднятися на горище?
– Бодай. Але там ніц цікавого немає…
– Давайте все ж заліземо.
Ми вернулися в дім і по вузькій драбині, яку я знайшла на вишках31 у клуні і приперла сюди, одна за другою піднялися на гору32. Тут справді не було нічого вартого уваги; півтемне пильне приміщення. Оксанка хуткими кроками підійшла до одного з двох віконець, що розміщалися у фронтонах, виглянула і покликала нас.
– Подивіться!
Ми згрудилися біля вікна. Що вона там таке бачить?
– Дивіться, отам, на газоні. Онде-го33!
Я подивилася. До новосілля я викосила двір, і зараз на свіжоскошеному травнику з висоти горища було добре бачні чарені грибів – пурхавок та пудпалюпахів. Пурхавки росли рівними рядами, а пудпалюпахи – півколами. А найдивніше, найвражаюче – що всі разом ці гриби створювали велике, чітко, виразно бачне слово:
БІДА
Не до віри, але так!
Оксанка, поки ми розгублено мовчали, не можучи втямити, що то таке, перейшла до другого вікна, напроти першого.
– А тепер сюди підійдіть.
З цього вікна були бачні інші чарені грибів, але вони також складали собою слово:
BIEDA
Мені так само прийшлося прокашлятися, перш чим я змогла виговорити:
– Що це значить? Якийсь жарт?
Оксанка подивилася на мене.
– Чи попередження.
Ми стояли одна проти одної, і уявні лінії поміж нами робили майже правильний криж; але погляди, спрямовані на Оксанку, створювали малюнок птичої лапи.
Текст – це завжди тайна, написаний він на папері чорнилом, на землі грибами чи в повітрі поглядами. Тайні знаки ще можуть критися в червонокрівцях, бактеріях, навіть у молекулах – вони там палають.
– Повірте мені, вони мають розум й почуття, як має розум й почуття бджолина сім’я, мурашник або людство як таке, – казала Оксанка, коли ми спустилися СКАЧАТЬ
30
31
32
33