Тінь аспида. Дарина Гнатко

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ презирливо на чоловіка, коли той був спробував влаштувати сцену ревнощів. Вона вже тоді знала, що побачиться з Хасаном на другий день, знала вона також і те, що цей чоловік стане, й надовго, її коханцем, найкращим з довгої вервечки тих, хто упродовж декількох років мав щастя бути поряд неї.

      Зранку наступного дня, як тільки Микола від’їхав до посольства, десь хвилин за десять до дверей будинку постукалися. До гикавки ввічливий йорданець років п’ятдесяти у халаті та бурнусі низько вклонився Мар’яні й сповістив, що пан аль-Садіб буде безмежно щасливим і вдячним, коли іноземна пані погодиться приїхати до нього в гості.

      Мар’яна тільки розсміялася – легко, весело та дзвінко, й уже за двадцять хвилин довгий чорний лімузин підвозив її до воріт заміського будинку, що був схожим на оазу в пустелі. Хасана вона віднайшла в басейні й тільки розреготалася, коли міцна засмагла долоня ухопила її за ногу й, різко смикнувши, змусила впасти в прозору, сріблясту воду, туди, в його обійми.

      – Ви збожеволіли! – весело дорікнула вона йому, геть мокра, але в той же час щаслива та збуджена.

      Білозубий усміх сяйнув на смаглявому лиці.

      – Так, збожеволів! Збожеволів від тебе!

      Він почав цілувати її там, у тім басейні, тремтячу та мокру, й тільки безжальне сонце східне бачило, як віддавалася вона ледь знайомому йорданцю, оживаючи кожною клітиною свого завмерлого було тіла.

      Хасан став її коханцем.

      Коханцем, безумовно, найкращим, найпристраснішим та найближчим за духом, чоловіком, котрий повно володів її тілом, але не більше. До свого серця вона його все ж не впускала, не впускала туди, де ще продовжував повновладно панувати Степан. Він усе ще полишався її хворобою, її невиліковною хворобою, котра, трішки притихнувши в обіймах Хасана та пісках Йорданії, все ж не зникла, зухвало та вперто не бажала зникати, й навіть палкі обійми Хасана не були над нею владними…

      Хасан…

      Хасан аль-Садіб виявився людиною досить таємничою й темною. Мар’яна майже з перших днів знайомства відчула у його високій, дужій постаті щось небезпечне, щоправда, це не зупинило її, та все ж… Через деякий час вона, маючи очі досить уважні й вбачаючи його безумовну заможність, спробувала обережно випитатися, звідки в нього такі значні, на її погляд, статки. Бо батько й Микола, досить заможні за мірками там, удома, в порівнянні з Хасаном видавалися ледь не злиднями… Чоловік тільки холоднувато усміхнувся у відповідь і одним непоміченим нею порухом міцної руки ухопив Мар’яну за зап’ясток так міцно та боляче, що вона пополотніла від болю.

      – Чи не занадто багато ти бажаєш знати, люба?

      Вона зіщулилася від болю.

      – Хасане, мені боляче…

      – Справді?

      Чорні очі холодно поглянулися в її блакитні, й уперше за час знайомства Мар’яна не впізнала його, мов опинилася поряд незнайомця небезпечного.

      Вона відчула, як затинається:

      – Хасане… я…

      Він ще сильніш затиснув її руку.

      – Це був перший СКАЧАТЬ