Тінь аспида. Дарина Гнатко

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ не можна було навіть подумати, що цей розкішний чоловік був вихідцем з самого низу, котрий колись брався за будь-яку роботу. Зараз перед Мар’яною стояв владний та добре вдягнений багатій, а який уже ж гарний. Затремтівши всім тілом, Мар’яна забулася про Миколу й обдарувала Степана засліпливою усмішкою, відступилася в бік.

      – Проходь.

      Степан кинув на неї нерозуміючий погляд.

      – Щось сталося?

      Мар’яна майнула рукою.

      – Ну… так. Та ти ж проходь, не застигай на порозі.

      Степан кинув на неї ще один нерозуміючий погляд і повільно увійшов до розкішної квартири, котру сама Мар’яна так любила й у котрій він був дуже рідким гостем. Вона зачинила двері й м’якою ходою кішки попрямувала за ним слідкома до вітальні, закоханими очима пестячи його високу, широкоплечу постать у темно-синьому костюмі та чорній шкірянці, ледь стримуючи гостре бажання простягнути руку та доторкнутися до нього…

      Степан зупинився посеред вітальні й озирнувся.

      – Мене, зізнатися, здивував твій дзвінок.

      Вона повільно всміхнулася.

      – Справді?

      – Так. Єва казала мені про нещастя з Миколою, й коли потрібні гроші, то не соромся, Мар’яно, я надам потрібне, ти тільки скажи…

      Жінка підійшла до нього ближче.

      – Ні, гроші мені не потрібні, хоча й з мене здерли просто космічну суму, – промовила вона, пильно вдивляючись в очі Степана й помічаючи в них неспокійний вираз.

      А гарні які були в нього очі – блакитні та глибокі – такі, від одного погляду котрих можна було забутися про саму себе. Вона надто довго, більше двадцяти років стримувала в собі почуття до нього, не бажаючи спочатку кохати бідного хлопця, потім боялася втратити свою незалежність, котру мала за Миколою, але зараз усвідомила, що то все було надуманими приводами, котрі виникали у неї від того страху незнайомого почуття – кохання. Але зараз, майже вільна від Миколи, вона зрозуміла, що просто втомилася супротивитися тому почуттю, яке весь цей час притихлим птахом дрімало поряд її серця.

      Вона хотіла кохати цього чоловіка й бути коханою ним.

      Зараз.

      Негайно!

      Мар’яна й незчулася, як опинилася поряд нього, як зробила ті декілька кроків, що відділяли її від нього, в пам’яті тільки закарбувалося відчуття м’якої на дотик його шкірянки під пальцями та запах – гострий та пронизливий запах його одеколону. Схвильована та засліплена його близькістю, Мар’яна мов утратила свідомість та ясність розуму, завжди раніш спокушувана чоловіками, вона зараз спокушала сама – спокушала того єдиного у цілому світі, хто володів її серцем уже багато років… Її струнке, звабливе тіло міцно притулилося до дужої постаті Степана, а м’які, ласкаві руки птахами злетіли догори, злетіли, аби обійняти його, такого близького…

      – Стьопо…

      Шепіт її темним оксамитом прошелестівся посеред тиші вітальні. Гарна, невимовно СКАЧАТЬ