Чужі сни. Ян Валетов
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Чужі сни - Ян Валетов страница 15

СКАЧАТЬ прилетіли на Арубу. Ось чому так спекотно, але кондиціонер працював, коли вони з дружиною лягали спати. Він зламався вже потім. А Карина… Напевне, Карина притулилася до нього уві сні, він відчув її близько і все сталося само собою. Таке вже бувало…

      Ні, не бувало. Їм траплялося засинати після кохання, так і не роз’єднавшись, але так – ніколи.

      Давидов мав би завмерти, щоб спробувати пригадати, як усе сталось, але тіло його продовжувало діяти, і це було чудово! Геть дурні думки! Це був сон. Просто сон. Дурний образ, щось типу літакової феї. Гра вічно ерегованої письменницької уяви. Якби вони з Кариною не були такими втомленими вчора, якби перед сном вони відзначилися на новому місці… Ніякої Марини-Селіни і близько не примарилося б. Адже так?

      За роки подружнього життя йому ніколи не снились інші жінки. Це в дитячо-юнацьких снах до Давидова раз у раз приходили різні діви й дами, так на те й існує солодка млість пубертатного періоду. Але давно, дуже давно, навіть після досить довгої розлуки з дружиною до нього якщо й приходили еротичні сни, то снилася йому Карина. В цьому не було нічого дивного, і за подружньою вірністю Давидових не крилися жахливі клятви чи страх перед огидними сценами ревнощів. Ні ревнощі, ні клятви ніколи й нікого не зробили зразковим подружжям. Можливо, справа була в хімії тіл. Чи у фізіології. Чи ще у чомусь іншому – хто міг це знати напевне? Вони підходили одне одному, як ключ до замка, коли вживати банальне до неможливості, але перевірене віками порівняння. Заяложені порівняння найчастіше бувають убивчо точними – це знає кожен, хто у своєму житті написав хоча б абзац. Давидови навіть не намагалися розібратись у суті взаємного потягу, яке відчували одне до одного з першої хвилини знайомства, а без витівок, із задоволенням користувалися його плодами. Їм подобалося займатися коханням, і багато проблем, які неминуче виникають у подружжя і в перші роки шлюбу, і (ніде правди діти) в наступні, вони вважали за краще розв’язувати саме в постільних битвах, а не кидаючись посудом. Можливо, це було нерозумно, але допомагало.

      Так, йому снилась якась дівчина. Ну то й що? Він узагалі був іншою людиною в тому світі. Як його називають? Паралель? Ця дівчинка з гострими лопатками назвала його Кір. Кір – це Кирило. Боже мій, який же реальний був світ! Цей мертвий голуб за вікном. Розпечене синє небо на смерканні…

      Це було прекрасно! Щойно там, у душовій кабіні, кричала ця дівчинка. У неї було два оргазми – від сексу з ним і від сексу з водою. Але яка, в біса, різниця?

      У голові в Дениса щось клацнуло, й образи сну померкли, але зовсім не зникли. Ніби невидимий оператор майстерно плавно перевів фокус із заднього на передній план, перетворивши тривожне відчуття роздвоєності на чудово нечітке боке2.

      Він був тут і зараз. За вікнами плескотав океан. Вітерець вривався у прочинені вікна і грався з легким тюлем балдахіна.

      Карина закусила губу. Голова її закинулася, спина напружилася натягнутим луком, і тятива всередині її стегон вже дзвеніла від напруження, готова луснути будь-якої миті.

      Він обожнював ці миті. Очі дружини СКАЧАТЬ



<p>2</p>

Боке (від яп. боке – розмитість, нечіткість) – термін, який описує суб’єктивні художні достоїнства частини зображення, що опинилося не у фокусі на фотографії. На багатьох зображеннях тло розмивається фотографом навмисно, для візуального виділення головного об’єкта зйомки.