Новини. Андрій Войніцький

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      – Ну, бувала, коли вона запрошувала… – промовила Соня обережно.

      – І часто вона вас запрошувала?

      – Ні. Всього декілька разів. Якось у неї був «дєвішнік»… Я ж кажу, що не була їй близькою подругою! Не входила, так сказати, в близьке оточення…

      – Добре, що було далі?

      – Я приїхала туди… ближче до вечора…

      – Ви самі приїхали? – перебив чорнявий суддя.

      – Підвіз знайомий, звати Артур, – відповіла Соня, повільно його розглядаючи.

      – Вам відоме прізвище Артура?

      Купер назвала, секретар записав.

      – Коли я приїхала, то, пам’ятаю, дуже здивувалась, бо там було повно народу. Я думала, вона збере кілька подружок, вип’ємо вина, потеревенькаємо, потанцюємо, ну, ви ж знаєте… – Сивий з готовністю кивнув, немов і справді знав, як проходять «дєвішніки». – А зібралась мабуть сотня гостей, і я там узагалі нікого не знала!

      – А ми свідків не можемо знайти! – вигукнув сивий у великому запалі. – Ніхто нічого не бачив! От народ!..

      – І чим ви там займалися? – спитав чорнявий з підозрою.

      – Ну, там у неї басейн, барбекю, караоке… – почала загинати тонкі пальчики Соня Купер. – Багато чим можна зайнятися…

      – Коли ви побачили підсудного Захарченка?

      Захарченко підняв до свідка стрижену голову, схожу на вичищений від насіння соняшник. У прозорій руці з синіми жилами він тримав тонкий зошит з якимись своїми нотатками. Купер замислилася, смішно наморщилася і стала схожа на малого лісового гризуна, що винюхав горіх.

      – Я зараз точно не згадаю… З ним був той другий, якого всі шукають, здається Денис…

      – Луговий?

      – Так.

      – І хто ще?

      – І ще двоє хлопців. У них була своя компанія, тримались разом. Іноді підходили різні їхні дружки, були там ще три подружки Наташі, але я їх знаю тільки по іменах. Здається, Свєта, Катя і Яна… Можу, правда, наплутати… Вони всі разом ходили за нею… Як почет. Любили випити і погуляти за її рахунок. Таких у неї було багато…

      – Ви пили на вечірці спиртні напої? – спитав чорнявий суддя.

      – Ну випила пару коктейлів… – відповіла Соня з гідністю.

      – Чи були на вечірці наркотики? – поцікавився сивий суддя.

      Зараз перед ним лежало двоє окулярів. Він узяв одні, покрутив у руках і повернув на ніс.

      – Так, був амфетамін, – відповіла Соня буденно. – Його привіз хтось із компанії Захарченка. Може, сам Захарченко й привіз, а може цей Луговий. І траву… ну, марихуану курили, як на мене, в кожній кімнаті. Марихуани було багато.

      Я звернув увагу на те, як у племінника Штоса-батька заграли жовна, він, мабуть, уявив сьогоднішні заголовки інформаційних сайтів і сюжети в телевізійних новинах. Адвокати сім’ї Штос добивалися, щоб процес зробили закритим, але судді відхилили клопотання, заборонивши лише відеозйомку в залі. У когось нагорі були причини показати місту наче під лупою брудну СКАЧАТЬ