П’ятнадцятирічний капітан. Жуль Верн

Чтение книги онлайн.

      «Пілігрим», ледь нахилившись на правий борт, стрімко мчав на схід. Плаский кільватер, що залишався за кормою на воді, свідчив про чудову форму підводної частини судна та його високі морехідні якості. Нова команда з чорношкірих матросів зібралася на палубі, готова виконати будь-яке завдання свого капітана. Але поки сила і напрямок вітру не змінювалися, у команди не було жодної роботи, тож усі могли звести дух.

      Місіс Велдон, яка уважно спостерігала всю епопею з підняттям вітрил, полегшено зітхнула, потисла руку молодому капітанові й, відчувши велику втому через хвилювання останніх годин, разом із сином та нянею пішла перепочити до своєї каюти.

      Лише кузен Бенедикт замислено походжав палубою шхуни. Він ніби й не помітив, як враз змінилося життя на судні. Звісно, його неймовірно засмутила загибель безталанних мисливців – капітана Галла та інших членів команди, яку він ще й бачив на власні очі. Проте вже невдовзі ентомолога опанувала звична задумливість. Тільки раз кузен Бенедикт трохи пожвавився: коли йому врешті вдалося натраптти на борту «Пілігрима» на цікавого для нього представника комашиного світу. Він нагодився саме вчасно, бо Неґоро намірився безжально розчавити ногою величезного таргана. Вчений обурено напосівся на суднового кока. Втім, португалець спокійнісінько пустив його гнівні слова повз вуха. А увагу кузена Бенедикта тепер цілком поглинув порятований од неминучої смерті тарган.

      Неґоро більше не поривався ставити під сумнів авторитет п’ятнадцятирічного капітана. Він і далі рідко з’являвся на палубі, а коли до нього зверталися, мовчки виконував усі вказівки. Та Дік Сенд, як і раніше, не довіряв судновому кокові. Юний капітан твердо вирішив: якщо португалець бодай у чомусь його не послухається, він його замкне у трюмі на весь час плавання. Няня-негритянка Нен, вправна кухарка, чудово зможе його замінити. Проте португалець, очевидно здогадуючись, що за ним пильно стежать, поводився бездоганно і надзвичайно обережно.

      Життя на «Пілігримі» знову йшло своїм звичним плином, але того першого дня Дікові довелося перейматися усім: він силкувався дати всьому лад на судні, щоб зарадити будь-яким несподіванкам. Проти ночі вітрильні кораблі зазвичай зменшують площу вітрил, згортаюаючи верхні. Робиться це з обачності, щоб корабель не наражався на несподівані шквали, тоді судну не страшна різка зміна погоди. Але Дік не став цього робити: йому не хотілося зменшувати швидкість судна, поки воно не вибралося з цієї пустельної частини океану. Крім того, молодому капітанові довелося простояти на вахті першу ніч, щоб самому пильнувати за роботою його недосвідченої команди…

      Надвечір дванадцятого лютого, через два дні після загибелі капітана Галла, погода зіпсувалася: вітер раптово подужчав, почалася хитавиця. Десь опівночі на шхуні сталася прикра пригода: компас, що висів у капітановій каюті, мабуть, через хитавицю, зірвався з міцного бронзового кільця, впав і розбився. Дік Сенд, який на той час знову стояв за стерном, СКАЧАТЬ