Шопоголік на Мангеттені. Софи Кинселла

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Говорила? – я відчуваю, як трохи червонію. – Я… я не пам’ятаю. Можливо. Хай там як…

      – Бекс, – Сьюз дивиться на мене з раптовою підозрою. – А тепер кажи правду. Тобі дійсно потрібні бузкові сандалі? Чи ти просто їх хочеш?

      – Ні! – берусь я захищатися. – Вони мені справді потрібні! Ось поглянь!

      Я вихоплюю свій одяговий план, розгортаю його і показую Сьюз. Маю визнати: я ним пишаюся. Це справжнісінька хитромудра блок-схема з рамочками, стрілочками та червоними зірочками.

      – Ого! – вигукує Сьюз. – Де це ти навчилася таке робити?

      – В університеті, – відповідаю скромно. – Я читала щось про бізнес і бухгалтерський облік, щоб написати диплом. Просто дивовижно, як часто це стає мені в пригоді.

      – А що це за рамочка? – питає вона, показуючи на сторінку.

      – Це… – я схиляюся до папірця, намагаючись пригадати. – Здається, це на випадок, якщо ми підемо до дуже вишуканого ресторану, а сукню з «Віслз» я вже вдягала минулого вечора.

      – А це?

      – Це – якщо ми поліземо в гори. А осюди, – я показую на порожню рамку, – мені потрібні бузкові сандалі. Без них це вбрання буде бляклим, і оце також… усе розвалиться. Можна тоді взагалі нікуди не їхати.

      Якусь мить Сьюз мовчить, розглядаючи моє креслення, а я нетерпляче кусаю губи і схрещую пальці за спиною.

      Я розумію, що це може здатися трохи дивним. Розумію, що зазвичай люди не узгоджують кожне придбання зі своїми співмешканцями. Але річ у тому, що я недавно пообіцяла дещо Сьюз і дозволила їй контролювати мої закупи. Ну, ви ж знаєте. Просто стежити за цим.

      Зрозумійте мене правильно. Не те щоб я була шопоголіком чи ще кимось. Просто кілька місяців тому в мене були… ну… невеличкі проблеми з грошима. Зовсім крихітні – взагалі нема про що турбуватися. Але Сьюз, довідавшись про це, страшенно сполохалась і сказала, що, задля моєї ж користі, віднині контролюватиме всі мої витрати.

      І вона сумлінно додержує цієї обіцянки. Загалом, вона дуже сувора. Іноді я справді боюся, що вона може мені відмовити.

      – Розумію, про що ти, – нарешті каже вона. – У тебе дійсно немає вибору, еге ж?

      – Саме так, – кажу полегшено. Я забираю в неї свій план, згортаю його і кладу в сумку.

      – О, Бекс, а це щось нове? – раптом питає Сьюз.

      Вона відчиняє дверцята шафи, і я відчуваю, як у мене всередині з переляку все стискається. Вона, насумрившись, розглядає моє чудове нове пальто медового кольору, яке я нещодавно крадькома занесла до квартири, поки вона хлюпалась у ванні.

      Ну, я, звісно, збиралася його показати їй. Просто не було нагоди.

      «Будь ласка, не дивися на ціну, – думаю я гарячково. – Будь ласка, не дивися на ціну».

      – Еммм, так, – белькочу я. – Так, нове. Але річ у тому, що… Мені потрібне гарне пальто – на випадок, якщо мені запропонують зніматися на вулиці для «Ранкової кави».

      – А це можливо? – спантеличено питає Сьюз. – Мені чомусь здавалося, що твоя робота – просто сидіти в студії СКАЧАТЬ