Ініціація. Клубне видання. Люко Дашвар

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ втратить береги. Шкода, не побачиш його реакції на свій дурний жарт.

      – Чому ж? – раптом розумію, чого прагну, хоч і намагаюся про те не думати. – Піду до нотаріальної контори, де він працює. То він про мене нічого не знає. Навіть імені. А я все знаю. І як його звати, і де він працює, і де живе.

      5

      Зграйка невдоволених людей біля нотаріальної контори схожа на змовників, що готують заколот. Перемовляються тихо, замовкають, коли підходжу.

      – Тут черга? – питаю насторожено.

      – Тут армагеддон! – емоційно вихлюпує стокілограмова тітка за п’ятдесят і тої ж миті забуває про мене. Услід за іншими енергійно повертається до золотої на чверть від власної ваги пані, яка виходить із нотаріальної контори, подається до неї схвильовано: ну що там? Що?

      Золота пані щойно з епіцентру! Поінформована, всесильна і від того скорботна і сувора, як Матір Божа.

      – Сьогодні не працюватимуть, – повідомляє братам і сестрам по черзі.

      – І чому? Таки вбили?

      – Вбили, – авторитетно заявляє золота пані, і мені стає страшенно цікаво.

      Підступаю ближче. Витягую шию.

      – Кого вбили? – питаю, та мій голос тоне в голосах змовників.

      Один поперед одного до золотої пані: кого вбили? Кого?

      – Оцього! – Золота пані тицяє пальцем в одне з прізвищ на аркуші паперу, скотчем приклеєному до дешевих металевих дверей нотаріальної контори. А я минулого разу не звернула уваги на те, що на дверях висить папірець із прізвищами нотаріусів і розкладом їхньої роботи.

      – Слава Богу! – з полегшенням видихає важка тітка.

      – Як тільки у вас язик повернувся?! – з огидою знизує плечима понурий чоловік без віку. – Людину вбили, а вам «слава Богу»!

      – Не людину! Нотаріуса! І, слава Богу, не того, до якого я вже третій місяць ходжу, як на роботу! Це що було б, якби мого? Мені що – все заново? Документи збирати, по довідки бігати! І гроші – заново?

      – А з цим… З убитим що сталося? – питає золоту пані рухливий молодик теж без віку. – Хто його?

      – Така таємнича і заплутана історія. – Золотій пані вже й самій кортить поділитися добутою інформацією. – Нотаріуса вбили у висотці на Печерську. Вчора вночі. А вранці до нього приїхала наречена. Уявляєте?

      – Бідна… Бідна дівчина! – виправляється важка тітка, інтенсивно співчуває. – Це ж що?! Вона заходить… Сподівається, що її зустріне наречений, а він…

      – А його вже нема, – філософствує молодик.

      – Його і справді не знайшли, – повідомляє золота пані, і навіть понурий чоловік без віку активізується.

      – Як «не знайшли»?! – запитує золоту пані. – Тіло щезло?

      – Я ж кажу: така заплутана історія! Наречена заходить, коридор – весь у крові! Весь!

      – І стіни? – Очі важкої тітки азартно блищать.

      – І стіни! Усе в крові! А на підлозі крейдою окреслений контур тіла.

      – То поліцейські зробили! Поліція завжди фіксує позу жертви, – демонструє обізнаність молодик.

      – Поза СКАЧАТЬ