Учень убивці. Робин Хобб

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ він міг мені сказати, щоб я завтра пішов до кухарки Сари й запитав, чи цьогорічна грудинка була піснішою, ніж минулого року, а ввечері я мав передати всю розмову в найдрібніших деталях і відповісти на десяток питань: «Як вона стояла?», «Вона шульга?», «Вона добре чує?», «Що вона готувала?» Моя сором’язливість і відлюдькуватість не могли слугувати виправданням провалу завдання, тому доводилося зустрічатись і знайомитися з багатьма простими людьми. Хоча всі питання придумував Чейд, усім подобалося те, що я цікавлюся ними, і люди ділилися зі мною своїм досвідом. Навіть попри моє бажання за мною усталилась репутація «кмітливого юнака» і «гарного хлопця». Через декілька років я усвідомив, що цей урок був не просто тренуванням пам’яті, а й допоміг мені налагоджувати контакти з простим людом та розуміти їхній хід думок. Часто звичайна усмішка, похвала конюху за добре доглянутого коня й неочікуване з мого боку питання дозволяли мені здобути такі відомості, які не купиш за всі гроші королівства.

      Інші ігри загартовували мій дух і навчали спостережливості. Одного разу Чейд показав мені моток пряжі й сказав, щоб я знайшов точнісінько такий моток у мадам Гесті, але так, щоб вона не дізналася. Окрім того, я мусив визначити, за допомогою яких трав його фарбували. Через три дні Чейд наказав мені поцупити її найкращі ножиці, заховати їх за певною полицею з вином у підвалі на три години, а потім повернути на місце так, щоб цього ніхто не помітив. Я полюбляв такі вправи через свою природну хлопчачу любов до пустощів, а тому рідко зазнавав поразки. Коли я все ж не справлявся із завданнями, то виплутувався самотужки. Чейд попередив, що не захищатиме мене від чийогось гніву, і порадив вигадати правдоподібну історію, яка б пояснювала, чому я опинився там, де не треба, чи взяв чуже.

      Я дуже добре навчився брехати. Не думаю, що це сталося випадково.

      Це були ази мистецтва вбивати і навіть більше. Чейд навчив мене спритності рук та мистецтву непомітного пересування; як ударити людину, щоб вона знепритомніла; куди вдарити, щоб людина померла, не встигнувши зойкнути; як зарізати людину, щоб було мало крові; я вчився добре і швидко, а похвала Чейда щодо мого гострого розуму заохочувала мене.

      Скоро він почав використовувати мене для своїх доручень у замку. Чейд ніколи не говорив наперед, чи то просто було випробування моїх можливостей, чи справи, які він хотів зробити. Мені було байдуже: я самовіддано виконував завдання і всі вказівки Чейда. Навесні того року я наповнив кубки з вином певним зіллям, і делегація торговців з Бінґтауна сп’яніла більше, аніж розраховувала. Пізніше того ж місяця я вкрав одну ляльку в мандрівного лялькаря, тому того вечора замість довгої історичної драми йому довелося ставити «Танець однакових чашок» – веселу народну казочку. На фестивалі на честь закінчення літа я додав одну траву у вечірній чай служниці. В результаті вона з трьома подругами дістала розлад шлунка і не змогла прислужувати біля столу того вечора. Восени я зав’язав петельку СКАЧАТЬ