Ти знаєш, що ти – людина? (збірник). Василь Симоненко

Чтение книги онлайн.

      Не всі на світі радощі священні —

      Є радощі, народжені з проклять,

      Коли, метнувши громи навіжені,

      Став Єву Бог із раю проганять.

      Він їй сказав: «Ослушнице зухвала!

      Мені твого не треба каяття —

      Прирік тобі, щоб в муках сповивала,

      Живила кров’ю завтрашнє життя».

      Адам ходив насуплений, мов хмара,

      У розпачі кривила Єва рот,

      Бо ще не знала ця наївна пара,

      Що та жорстока помста і покара

      Дорожча всіх утрачених щедрот!

      Гей, нові Колумби й Магеллани[28],

      Напнемо вітрила наших мрій!

      Кличуть нас у мандри океани,

      Бухту спокою облизує прибій.

      Хто сказав, що все уже відкрито?

      Нащо ж ми народжені тоді?

      Як нам помістити у корито

      Наші сподівання молоді?

      Кораблі! Шикуйтесь до походу!

      Мрійництво! Жаго моя! Живи!

      В океані рідного народу

      Відкривай духовні острови!

      Геть із мулу якорі іржаві —

      Нидіє на якорі душа[29]…

      Б’ються груди об вітри тужаві,

      Каравела в мандри вируша.

      Жоден вітер сонця не остудить,

      Півень землю всю не розгребе!

      Україно! Доки жити буду,

      Доти відкриватиму тебе.

      Мріяти й шукати, доки жити,

      Шкварити байдужість на вогні!..

      А якщо відкрию вже відкрите,

      Друзі! Ви підкажете мені.

      У небі тішились хмари,

      У небі сонце пливло,

      Під небом кривавіли чвари

      І лютувало зло.

      Земля, вагітна скорботою,

      (Відчай у груди тне)

      Над кривдою і підлотою

      Народила в муках мене.

      Народила, немов надію,

      Колисала ночами без сну:

      – Може, від тебе помолодію,

      Може, побачу весну…

      Може, твій струм і атом

      Вгамують нестерпний біль, —

      Голосила над віком двадцятим

      Найгеніальніша з породіль.

      Голосила велика мати,

      Благала, кричала мені,

      Щоб став я жорстоким катом

      Недоумства, підлоти й брехні.

      І стою у злобі по коліна

      З серцем, повним ганьби й проклять,

      Божевільні СКАЧАТЬ