Втікач із Бригідок. Андрій Кокотюха

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ якою брехнею витягнути злочинця з-за ґрат. Климентію, герой війни не має індульгенцій у мирному житті.

      – Хіба зараз мир?

      – Перепрошую – в тилу справді імітація миру. Тим не менше. Ми разом два роки, й ти ніколи не підкреслював цю різницю.

      – Різницю?

      – Так. Я полячка, католичка. Ти українець, православний. Мені здавалося, нас дотепер нічого не розділяло. Як колись нічого не заважало побратися з Басею. Ані те, що вона вихрещена жидівка, ані те, що…

      Кошовий зупинив її поглядом, Магда ковтнула останні слова, щоки запашіли.

      – Вибач. Я не мала права, не повинна була. Просто цей чоловік, ці розмови… Коли є спільний ворог, якого всі скуштували на смак, подібні розмови треба по змозі згортати.

      – Якщо закривати очі й вуха, нічого довкола не припиниться, Магдо.

      Вона взяла з комоду свої цигарки.

      – Ти киватимеш на заміри поляків.

      – Спершу я поговорю з Ладним і зрозумію, з чим доведеться мати справу.

      – Але ти все одно придумаєш казку, яка допоможе витягнути убивцю на волю. Й у перспективі – виправдати. Поліція розбиватиме лоба, шукаючи іншого вбивцю, якого насправді не існує. Климентію, я не лише шляхетного польського роду. Я також удова поліцейського, а покійний пан Богданович закон поважав.

      – Ми посваримося?

      Тепер замовкли обоє.

      – Поки не знаю, – мовила першою Магда.

      – Я так само. Лише візит до Бригідок. Далі побачимо. Влаштує обіцянка тримати тебе в курсі справи й радитися перед тим, як приймати якесь рішення?

      – Мене влаштує, якщо ти відмовишся порушувати закон.

      Віко сіпнулося вкотре за ранок.

      – Коли так, пропоную компроміс, – сказав Клим. – Я обіцяв добитися побачення з Ладним і переговорити з ним. У цьому пункті жодного порушення нема. Рішення прийму потім. Власне, так я й збирався зробити. Годиться?

      Магда повела плечима.

      – Ти все одно вже вирішив. На цьому етапі від мене нічого не залежить. Мої зауваження ти почув. Хочеш – вважай це страхами. І все, вже давно час поснідати.

      Забравши цигарки з собою, Магда зникла в кухні.

      Розділ третій

      Диво в кабінеті комісара поліції

      – Я вже думав, ви заспокоїлися, пане Кошовий.

      – Не бачу причин вашого неспокою, пане комісаре.

      Цього року Клим зустрічався з Мареком Віхурою четвертий раз, і вперше – в дирекції кримінальної поліції, де той займав свій старий звичний кабінет. Пішовши у відставку перед самою війною два роки тому й пересидівши у Львові всі дев’ять місяців російської окупації, Віхура сам зажадав повернутися до служби. Після побаченого й пережитого йому хотілося знову стати корисним місту, і Магда тоді обмовилася: Віхура навіть пропонував свої знання, вміння й таланти австрійській контррозвідці. Там відставного поліцейського охолодили й переконали, коли вже свербить, обійняти колишню посаду.

      На той час більша частина службовців розбіглася СКАЧАТЬ