Наближення. Переклади (збірник). Коллектив авторов

Чтение книги онлайн.

      Щастя й горя спізнав він немало.

      Саду власного листопад

      Так під ноги війнеться, бувало,

      Коли ще і не цвів його сад.

      Жив він тихо з дітьми і дружиною,

      Але так заглядала нужда,

      Що вогонь зимовою годиною

      Били злигодні, била біда.

      Шлях гладенький мандрівця не вабив,

      Був кривий і вибоїстий все ж.

      Він солодким життя не назвав би,

      Де ж ти інше у біса візьмеш.

      Без труда не давалось нічого.

      І добра насудилось, і зла.

      Певно ти, кривуляста дорого,

      Його щастям солоним була.

      Гордим був він, та з тої гордині,

      Окрім кпину, ні крихти не мав.

      Він тримався, гадаю так нині,

      Лиш тому, що писав і співав.

      І від нього лиш пісня зосталась

      Та, якою разив він пітьму,

      Щоб братам його доля здавалась

      Ледь світліш, аніж, власне, йому.

      Сон, щасливий сон мені приснився

      І над узголів’ям зупинився:

      Юний я, ще все життя мені

      Бігти по Чегемській по ущелині.

      В хлопчику, що так вві сні зорів,

      Сам себе я не пізнав одразу.

      Жодних ще не скоїв я гріхів,

      Ще в житті не каявся ні разу.

      Гори білі білими були,

      Виснуть скелі зусібіч стіною.

      Наді мною клекотять орли,

      І ріка гуркоче піді мною.

      В мене ще доволі є снаги

      Усмішкою світ обдарувати.

      На свої помилки і борги

      Не шукаю божевільно ради.

      Я сміюсь, я не боюсь ніяк

      Промахів, ані підлоти злої.

      Ще для мене не відомий смак

      Картоплини мерзлої гнилої.

      Я іду, спекота не пече,

      Стрічним людям щиро я радію.

      Юний чуб мій ледь набік тече —

      Проти вітру ним стріпнути вмію.

      Певен сили, яблуком хрустів,

      Біг та біг, не почував старіння.

      Не добіг іще я до мостів

      Страху та лихого збайдужіння.

      Я іду – іще ніхто докіль

      В мене кулі не спровадив ниці.

      Ще і сам я на ворожу ціль

      Не здіймав без промаху рушниці.

      Юні безрозумні в мене дні.

      Не січуть багатства й слави зливи.

      Вслід ніхто не кида ще мені

      Слів жорстоких, слів несправедливих.

      Снилося – іду навстріч меті.

      Снилося – ясних пісень співаю

      І того, що жде мене в житті,

      Я собі ніяк не уявляю.

      Світ знову повен страхів, неспокійний.

      Війна СКАЧАТЬ