Название: Пташиний спів
Автор: Себастьян Фолкс
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Зарубежная классика
isbn: 978-617-12-1365-4, 978-617-12-0840-7, 978-0-679-77681-9, 978-617-12-1364-7
isbn:
– … римськими солдатами. Але канали сформувалися між ділянками землі майже повністю природним шляхом – на кілька століть раніше, ніж люди укріпили береги островів дерев’яними дошками, які ви бачите тут тепер. Ця місцевість – вражаючий приклад того, як природа та люди здатні в гармонії працювати пліч-о-пліч.
Розповідь Берара зрідка переривали лише його власні подихи. Ніхто зі слухачів не наважувався йому заважати – хіба що лише Азер, проте його втручання Берар ігнорував.
Стівен дивився у воду, занурював у неї долоню, посміхався Грегуару і намагався зустрітися поглядом із мадам Азер. Коли йому це вдалося, вона лише стримано посміхнулась і тут же звернулася до Лізетти з якимось питанням.
Широкі канали служили водними шляхами загального використання, але були і вузькі, з табличкою «приватна власність», які вели до величезних маєтків, прихованих від люду щільною живою огорожею та високими квітковими кущами. Коли Берар втомився, його змінив Азер – він керував човном, аж поки не вирішили вдовольнити нескінченні Грегуарові прохання ланчу. Тоді Азер повернув жердину Берару, щоби той причалив до тінистого саду, де можна було приємно пообідати під яблунями. Азер довго бавився з вином, занурюючи його у воду біля фаліня для охолодження, а мадам Азер із Лізеттою тим часом розстеляли на траві килимки. Грегуар бігав садом, частенько повертався і ділився з усіма своїми відкриттями, а Стівен вів бесіду із мадам Берар, яка не відводила очей від свого чоловіка. Берар же всівся під деревом із келихом вина та шматком курки, вирваним з кісткою збоку, і вертів головою.
Чоловіки зняли піджаки, і коли Стівен складав свій, то намацав у кишені дерев’яну фігурку. Він витягнув її і, роздивляючись, покрутив у руках.
– Що це у вас? – запитала Лізетта, сідаючи на килимок поруч зі Стівеном.
– Невелика фігурка. Я зробив її ось цим, – він дістав з кишені ніж.
– Як гарно.
– Якщо вам подобається, можете взяти її собі, – не вагаючись, запропонував Стівен.
Лізетта засвітилась радістю і озирнулась, щоби впевнитися, що всі це побачили.
Стівен знайшов ще один шматок дерева, щоб вирізати фігурку для Грегуара, вся увага якого була зайнята обідом. Здавалося, крім нього, ніхто не міг похвалитися апетитом. Різноманітні сири та пироги було складено назад до кошиків майже неторканими. Берар разом із куркою їв заливний язик, а Лізетта не захотіла нічого, крім полуничного пирога і тістечок, приготованих мадам Азер. Діти пили оранжад, а дорослі смакували вино з долини Луари, хоча воно зовсім не охололо у стоячій воді.
Після обіду Берар приліг, спершись спиною на дерево, і задрімав. Азер закурив трубку і побрів у іншу частину саду з тією ж метою. Стівен СКАЧАТЬ