Пташиний спів. Себастьян Фолкс

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ деревини. Стівен вийняв її з кишені і почав уважно роздивлятися, вдихаючи свіже ранкове повітря. Це була фігурка жінки у довгій спідниці і короткому жакеті. Її волосся було вирізьблене у вигляді невеличких заглиблень, а замість рис обличчя тільки невеличкі відмітини очей та рота. Стівен дістав ножа і почав доробляти ступні, котрі виднілися з-під спідниці. Раптом він помітив, як у спальні на другому поверсі відчинилися віконниці. Він уявив голоси, шум води у ванні, брязкіт дверних ручок. Коли він розсудив, що вся родина вже одяглася і спустилася на сніданок, то повернувся у будинок.

      Дітей не захоплювала перспектива подорожі навколо водяних садів, і мадам Азер довелось нахилитися через стіл, щоб вгамувати Грегуара, який стукав ложкою об стіл. Вона надягла лляне плаття кремового кольору з блакитним паском та декоративною вставкою з ґудзиками.

      Лізетта кокетливо подивилася на Стівена і запитала:

      – Так що, ви поїдете подивитися на знамениті водяні сади?

      – Я не знаю, чи запрошений.

      – Звичайно, що так, – відповіла мадам Азер.

      – У такому разі я із задоволенням поїду.

      – Ну, це зробить цю поїздку не такою нудною, – зреагувала Лізетта.

      – Дуже мило було з боку месьє Берара запросити нас, – зауважила мадам Азер. – Так що ви обоє маєте бути дуже чемними. А щодо твоєї сукні – вона замала для дівчини твого віку.

      – Але там так спека, – спробувала сперечатися дівчина.

      – Я не можу змінити погоду. Вдягни щось інше і поквапся.

      – Вже біжу, біжу… – понуро промовила Лізетта, штовхаючи стілець під стіл. Ідучи до дверей, вона провела рукою по плечу Стівена. Сукня, через яку дівчина отримала зауваження, підкреслювала округлі груди, якими вона вочевидь дуже пишалася.

      Десь об одинадцятій вони п’ятьох вийшли з дому – вони узяли із собою ще й Маргариту, служницю, котра допомагала мадам Азер і Стівенові нести корзинки із їжею, парасольки, килимки, а також одяг, на випадок додаткових потреб. Шлях до початку водяних садів був досить коротким: вони спустилися сходами вниз на п’ять прольотів, де на площадці їх вже чекав Берар у солом’яному капелюсі. Мадам Берар розмістилася на кормі човна з пласким дном традиційної форми – ялик з піднятим квадратним кінцем.

      – Доброго ранку, мадам! Який же сьогодні чудовий день! – Берар був у доброму гуморі. Він простягнув руку мадам Азер і допоміг їй спуститися у човен. Однією рукою опираючись на Берара, іншою вона підняла свої спідниці і легенько ступила у низькобортне судно. Грегуар, який помітно повеселішав, швидко проскочив поперед інших і стрибнув у човен, розгойдавши його.

      Мадам Берар злякано скрикнула:

      – О, папа!

      – Жінки і діти – першими! – засміявся Берар.

      Він допоміг Лізетті всістися поряд з мадам Азер.

      – Я буду стерновим і стоятиму на кормі, – поважно заявив СКАЧАТЬ