Оріон Золотий. Театр (збірник). Іван Драч

Чтение книги онлайн.

      У вас все розмежовано комп’ютером,

      А у мені горить ще крихта серця…

      Тож серце… Вальтеру лишіть!

      Даруйте. Я пішов.

      Бо ж непереливки

      Мені будуть. Салют! Я не прощаюсь!

      Мар’яно, рідна, а він має рацію,

      Лиши мені, тільки не крихту – серце!

      То як же буде в нас? Я їду!

      Може, й ти наважишся?

      Не зустрічав… ріднішої на світі!

      Аби до істини прийти такої,

      Багато… рідних треба було мати.

      Я, Вальтере, люблю тебе, напевно.

      Щось моторошне є у цій любові.

      Коли згадаю тільки, як він марив,

      Як Вірою була я Сулимою,

      А ти для нього… батьком був твоїм.

      Ти лиховісності не чуєш в цьому?!

      Я з переляку навіть і сказала

      Тоді тобі: ти поцілуй мене!

      Не варто, Вальтере! Чи ж по смерті

      Свого Учителя… чи ж я маю право

      Лишити все і їхати світ за очі?!

      Скажи мені, чи ти б поїхав?

      Адже у мене тут стільки душі!

      Ось перед ним стою – мене він народив.

      Його я щепа. І його – нема!

      Чи ж я тобі планету іншу

      Ось зараз пропоную! Будьмо вдвох —

      На світі зараз тісно. Це ж як вдома!

      Ось глянь, як він на мене дивиться.

      Тебе любив він – ти його кохала?

      Мені ніколи словом не обмовився.

      Словами – ні, та що слова!..

      Не в тому суть, мій любий, ні, не в тому!

      Згадай лише – четвертий клас веду.

      Я мушу довести їх до десятого.

      Це ж отой клас, який перед Мещерським

      Він виставив як клас без покарань.

      Він запросив його тоді на випуск,

      Він переконував, що лише практика

      Доцільність його слова увінчає…

      Потрібні роки й роки, щоб довести,

      Як істина утілюється в практиці, —

      Це ж істина – з його душі і муки,

      А я ж бо учениця, чи не так?!

      Невже мені лишити все і їхати?

      Коли любитимеш, знайдеш мене і тут!..

      Сьогодні по порядку чергування століть

      Я – головуючий і доповідач.

      Верховний Педагогічний Суд

      Сьогодні розглядає таке питання:

      Справа директора Павлищанської школи.

      Але стривайте!

      Там все мене стосується. От штука!

      Отож мені і справді неетично

      Вести засідання. Колего Корчак!

      Я прошу вас – візьміть на себе

      Цю місію…