Название: Сучасні ділові документи та папери. Як правильно оформити і підготувати. Зразки та приклади
Автор: Вікторія Садовнича
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Юриспруденция, право
isbn: 978-966-14-7789-5, 9789661477901
isbn:
В усталеному значенні і з чітким діапазоном вживання застосовують у текстах і деякі застарілі для загальнонародної мови або рідковживані словосполучення: дійти згоди, вважати за зразок, давати підстави для, покладати відповідальність на, поставити за обов’язок, спричиняти до чогось тощо.
Застарілу лексику використовують в офіційних документах зі стилістичною настановою, надаючи особливо важливим серед них відтінку монументальності, урочистості. Це слова типу священний, благотворний, гласність, воєдино, глава уряду, союз (сюди належить також звертання типу Ваше превосходительство) тощо.
Зайві слова в документах значно поширеніші, ніж можна було б сподіватися, враховуючи структуру ділових паперів. Уже в заголовках документів натрапляємо на них: До питання про проект…,Зауваження до питань проекту…, Питання регламентації… Часто повторюване в заголовках слово не завжди обумовлено необхідністю, набагато частіше – звичкою. Особливо багато зайвих слів буває у першому реченні ділового листа:
На зайві слова можна натрапити й у кінці службового листа. Це досить незграбні формули ввічливості на зразок: у проханні моєму прошу не відмовити; прошу не затримувати довго Вашої відповіді на мого листа; ми сподіваємося позитивного розв’язання цього питання в найкоротші строки тощо.
У ділових паперах, як і в газетних текстах, є ще один вид надлишкової інформації. Це повторення того самого змісту іншими словами, наприклад: самий найдоцільніший варіант; моя автобіографія; строк повноважень закінчується у січні місяці 2003 р.; за три години часу; передовий авангард; взаємно допомагати один одному та ін. (деякі слова зайві; це саме значення вже містять інші слова тексту).
Надмірне захоплення зайвими або універсальними словами пояснюють інколи тим, що вони допомагають створити враження чогось значного, глибокого там, де зміст насправді звичайний, буденний. Ось приклади, взяті з різних інструкцій: «…ведеться робота по розробці методів переробки…», «фільтруючі можливості носа стосовно до пилу і бруду…», «підняття гир здійснюється з допомогою обох рук…» тощо.
До універсальних слів належать слова невизначеного, розмитого значення. Їх вживають у різних стилях української мови як стандартні замінники слів більш точного, конкретного (і доречного у певній ситуації) значення. За приклад тут може правити прислівник слабо у таких контекстах:
– слабо ведуть роботи… (повільно, неритмічно);
– слабо відбиває стан справ… (погано, неповно, неточно, поверхово, некомпетентно);
– слабо ставить питання… (зрідка, нерішуче, некваліфіковано, поверхово) та ін.
У СКАЧАТЬ