Сучасні ділові документи та папери. Як правильно оформити і підготувати. Зразки та приклади. Вікторія Садовнича
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Сучасні ділові документи та папери. Як правильно оформити і підготувати. Зразки та приклади - Вікторія Садовнича страница 12

СКАЧАТЬ ознаки. Наприклад, для запозичень із грецької мови характерні голосні [а], [е] на початку слова: афера, ера, епос; звукосполучення пс, кс у середині слова: лексика, псевдонім; суфікси – ад(а), – ид(а), – ід(а): олімпіада, панахида, піраміда та ін.

      Своєрідним різновидом запозичень в українській мові є кальки – слова або вислови, скопійовані засобами української мови з іншої мови, тобто значуща частина оригіналу, що буквально перекладена і посідає в перекладі таке саме місце, як і в оригіналі. Наприклад, українське слово прамова постало з німецького Ursprache, а слова відмінник, співробітник виникли під впливом російських отличник, сотрудник. Розрізняють кальки лексичні, семантичні, фразеологічні.

      Калькування є одним зі шляхів збагачення словникового складу мови. Однак у багатьох випадках воно стає причиною порушення мовної норми на лексичному рівні. Наприклад, поширене в українській мові неправильне вживання слів роздивляти, губити у словосполученнях роздивляти закон в першому читанні, губити впевненість замість слів розглядати, втрачати виникло в результаті калькування російських висловів рассматривать закон в первом чтении, терять уверенность. Невиправданим є використання таких кальок з російської мови, як добрий чоловік, рахувати своїм обов’язком, дана проблема, біля тисячі сторінок, не дивлячись ні на що, директор знаходиться у відпустці. Треба прагнути використовувати саме українські відповідники і конструкції: добра людина, вважати своїм обов’язком, ця проблема, близько тисячі сторінок, незважаючи ні на що, директор перебуває у відпустці.

      Питання про використання слів іншомовного походження в українській діловій мові є складним, і вирішують його неоднозначно. Вживання необхідних запозичених слів не вважають негативним явищем, але надмірне, неправильне їх застосування однозначно оцінюють негативно. Звичайно, безоглядний мовний пуризм, який веде до збіднення лексичного складу, обмеження виражальних засобів мови, не завжди бажаний. Цікаві щодо цього міркування академіка А. Кримського: «Не варто сперечатися про те, звідки взяли слово, а намагання усунути такі іншомовні слова, які вже міцно ввійшли до української літературної мови, є просто зайвим, бо тут нашої філологічної заборони ніхто не послухає».

      Добір, уживання слів іншомовного походження часто диктують обставини, умови та стиль спілкування. Недоречно вжиті слова не лише з мов віддалених, але й близькоспоріднених засмічують літературне мовлення. Однаково неприємно чути вислови «прийняти міри» чи «є пропозиція припинити дебати, бо нас лімітує час». Різниця полягає в тому, що перше із них є суржиковим, а інше пересичене «іноземцями».

      Які саме слова іншомовного походження є необхідними в мові? Насамперед ті, яких не можна точно перекласти рідною мовою. Здебільшого це загальноприйняті науково-технічні терміни. З-поміж запозичених слів-термінів виділяють пласт інтернаціоналізмів – міжнародних слів, які вживають з тим самим значенням не менше, СКАЧАТЬ